Світова література

10-11 класи

ПРОГРАМА

для профільного навчання учнів

загальноосвітніх навчальних закладів

Суспільно-гуманітарний,

художньо-естетичний,

філологічний, спортивний

напрями

Академічний рівень

Укладачі програми:

Ю.І.Ковбасенко (керівник авторського колективу); Г.М.Гребницький, Т.Б.Недайнова, К.Н.Баліна, Г.В.Бітківська, І.А.Тригуб, О.О.Покатілова

10 клас

На навчальний рік – 70 год.

На тиждень – 2 год.

На текстуальне вивчення художніх творів – 56 год.

На контрольні роботи – 6 год.

На роботи з розвитку мовлення – 4 год.

На уроки позакласного читання – 2 год.

Резервний час – 2 год.

К-ть год.		Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня підготовки учнів
1. Вступ. Із літератури реалізму
2		Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі. Розквіт реалістичної літератури, його зв'язок із розвитком природничих наук. Майстри соціальної прози: Стендаль, О.Бальзак, Г.Флобер, Ч.Діккенс, Генрі Джеймс, Ф.Достоєвський, Л.Толстой, А.Чехов та ін. Роль художньої літератури у культурному та суспільному житті ХІХ ст.	Учень (учениця): називає основні риси та етапи літературного процесу ХІХ ст. (взаємодія романтизму і реалізму, домінування реалізму, поява модерністських явищ). пояснює особливості соціально-психологічної прози ХІХ ст., роль художньої літератури у культурному та суспільному житті ХІХ ст.; називає найвизначніших представників соціально-психологічної прози ХІХ ст.; обґрунтовує твердження про те, що ХІХ ст. є «золотою добою» класичного роману. ТЛ Дає визначення поняття «соціально-психологічна проза».
6		Стендаль (1783-1842). «Червоне і чорне» Життєвий і творчий шлях письменника. Синтез романтизму й реалізму в його творчості. Роман «Червоне і чорне», поєднання в ньому соціально-політичного й психологічного аспектів. Гостра критика режиму Реставрації. Конфлікт головного героя Жульєна Сореля з суспільством як сюжетний стрижень роману. Внутрішня драма героя як наслідок цього конфлікту. Жіночі образи роману. Психологізм творчості Стендаля.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху Стендаля та місце в ньому роману «Червоне і чорне»; висловлює судження про багатозначність назви роману; визначає провідні риси характеру Жульєна Сореля та головні етапи формування його особистості; порівнює суспільні закони й звичаї у Вер’єрі – Безансоні - Парижі; розповідає про своєрідність втілення теми кохання у романі; зіставляє жіночі образи твору; визначає риси романтизму і реалізму в романі. ТЛ Висловлює судження про жанрові особливості соціально-психологічного роману, а також про психологізм твору.
4		Онорé де БАЛЬЗÁК (1799–1850). “Гобсéк” Життєвий і творчий шлях письменника. Бальзак і Україна. Бальзак – видатний французький письменник, зачинатель соціального реалістичного роману. Поєднання реалістичних і романтичних елементів у його художній системі. «Людська комедія» – грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини XIX ст., її проблематика і структура. Влада золота та її філософія в повісті «Гобсек». Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу «філософа й скнари» Гобсека. Зіставлення образів Фанні Мальво і Анастазі де Ресто. Роль Дервіля в розгортанні й відтворенні подій повісті. Композиція і стиль твору.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника і місце в ньому повісті «Гобсек»; характеризує творчість французького письменника Бальзака як визначне явище світової літератури ХІХ ст.; відзначає зв’язок його життя з Україною; пояснює, чому «Людську комедію» Бальзака називають “енциклопедією життя Франції першої половини XIX ст.”; визначає місце повісті «Гобсек» у творчому доробкові Бальзака; наводить приклади поєднання в образі Гобсека елементів реалізму (детальний опис операції позики грошей, точність фіксації кількості відсотків за конкретну фінансову операцію лихваря тощо) і романтизму (самотність і загадковість багатія: достеменно невідомо, хто він, звідки приїхав, де нажив свій величезний капітал); аналізує особливості втілення мотиву влади золота в повісті «Гобсек»: золото стало новим володарем світу, на зміну владі аристократів іде влада “гобсеків”, капіталістів («Золото – ось душа вашого нинішнього суспільства»); визначає особливості композиції повісті (роль прийому обрамлення: історія про Гобсека «взята в рамку» опису розмови у салоні віконтеси де Гранльє); характеризує роль Дервіля в розгортанні й відтворенні подій твору (він об’єктивно відтворює події, висловлює власне ставлення до героїв і ситуацій, що створює особливу атмосферу задушевності розмови і вірогідності оповіді); висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
6		Чарльз ДІККЕНС (1812–1870). «Пригоди Олівера Твіста» Життєвий і творчий шлях письменника. Творчість Діккенса як одна з вершин англійської літератури, реалістичні та романтичні тенденції у його прозі. Місце роману «Пригоди Олівера Твіста» у творчій спадщині Ч. Діккенса. Гуманізм письменника, його співчуття до принижених і знедолених, передовсім дітей. Засудження жаги до наживи, холодного розрахунку та бездуховності суспільства. Розвінчання, «деромантизація» злочинного світу. Влучність характеристики різних суспільних верств Англії 30-х років ХІХ ст. Провідні засоби індивідуалізації персонажів. Діккенс як майстер іронії і сарказму. Соціальна дієвість творчості Діккенса.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника і місце в ньому роману «Пригоди Олівера Твіста»; характеризує Ч. Діккенса як одного з провідних представників соціальної прози ХІХ ст.; відзначає випадки поєднання в його творі елементів романтизму і реалізму; характеризує образи головних героїв твору; наводить приклади вияву гуманізму письменника, його співчуття до принижених і знедолених, передовсім дітей; аналізує провідні засоби характеристики різних суспільних верств Англії 30-х років ХІХ ст., а також індивідуалізації персонажів (загострена одноплановість їхньої характеристики, індивідуалізоване мовлення, портрет); висловлює судження про особливості розвінчання, «деромантизації» злочинного світу. наводить приклади діккенісівської іронії й сарказму; розмірковує про соціальну дієвість творчості Діккенса (після публікації роману уряд Англії був змушений створити спеціальну комісію щодо розслідування фактів, наведених у творі).
7		Фéдір ДОСТОЄВСЬКИЙ (1821–1881). «Злочин і кара». Життєвий і творчий шлях письменника. Творчість Достоєвського як одна з вершин російської і всесвітньої літератури. Філософські, етичні й естетичні погляди письменника та їхнє втілення в художніх творах. Роман «Злочин і кара» як утілення нового, поліфонічного типу художнього мислення. Філософські, соціальні, психологічні й морально-етичні ідеї твору. Еволюція образу Раскольнікова і розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини». Розкриття складності та суперечливості духовного світу людини. Система образів роману, значення і символіка його назви.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника і місце в ньому роману «Злочин і кара»; називає характерні риси літератури реалізму (правдиве зображення дійсності, аналітичний підхід до зображуваного і т.д.); визначає творчість російського письменника і філософа Достоєвського як одну з вершин російської і всесвітньої літератури; акцентує увагу на значному філософському (розвінчання теорії агресивного індивідуалізму: “тварь я дрожащая или право имею”) і етичному (співчуття до «знедолених і ображених») потенціалі роману “Злочин і кара”; простежує і підтверджує цитатами з тексту еволюцію образу Раскольнікова; висловлює власні судження щодо теорії сильної особистості, “надлюдини” і підтверджує їх прикладами і цитатами з тексту; розкриває особливості системи образів роману, зокрема – знаходить у Родіона Раскольнікова і Соні Мармеладової спільне (обидва вчинили переступ проти суспільних законів і норм: він став убивцею, а вона – повією) і різне (вона пожертвувала собою заради інших, а він пожертвував іншими заради себе); висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. Висловлює судження щодо символіки назви твору; ТЛ Дає визначення поняття «роман» і його різновидів, зокрема «психологічного роману», «філософського роману».
7	Лев ТОЛСТÓЙ (1828–1910) «Анна Кареніна» Життєвий і творчий шлях письменника. Творчість Льва Толстого як найповніший вияв можливостей реалістичної літератури. Духовні й творчі шукання та здобутки письменника. Роман “Анна Кареніна”. Образи-характери роману, пластичність змалювання і психологічна глибина. Суперечливий образ Анни. Образ Левіна, його автобіографічна складова. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю. “Діалектика душі” толстовських героїв.		Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника і місце в ньому роману «Анна Кареніна»; визначає творчість Л.Толстого як найповніший вияв можливостей реалістичної літератури; виділяє ключові епізоди роману (зустріч Анни і Вронського на вокзалі, побачення Анни з сином тощо); називає основні проблеми твору: роль сім’ї у житті людини (“мысль семейная” /Л.Толстой/); пошуки основ міцних сімейних стосунків (“усі щасливі сім’ї схожі між собою, кожна нещаслива сім’я нещасна по-своєму”); право жінки/чоловіка на життя за порухами власної душі чи обов’язок перед членами своєї сім’ї, передовсім дітьми (доля Сергія Кареніна та маленької Ані) і т.д.; характеризує образи головних героїв твору в їхній психологічній глибині (насамперед – суперечливий образ Анни; крім того – образи Олексія Кареніна, Стіви Облонського, Вронського, Левіна; доводить, що проблематика роману “Анна Кареніна” має загальнолюдське значення; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
2. Традиції і новаторські зрушення в поезії середини – другої половини XIX ст.
1		Загальна характеристика провідних шляхів розвитку поезії сер. ХІХ ст. Етичні та естетичні засади соціально спрямованої лірики (М.Некрасов). Нові грані романтичного поетичного світу в творчості «пізніх» романтиків (Ш.Бодлера, В.Вітмена, Ф.Тютчева). Принципи «чистого мистецтва» у поезії (група «Парнас», творчість А.Фета). Світоглядно-естетичні зрушення у мистецтві та літературі. Поняття про декаданс.	Учень (учениця): розповідає про провідні шляхи розвитку поезії середини-другої половини ХІХ ст. висловлює власне судження про етичні та естетичні засади соціально спрямованої лірики; розмірковує про феномен «чистого мистецтва» у поезії, а також про світоглядно-естетичні зрушення у мистецтві та літературі середини – другої половини XIX ст.; ТЛ Дає визначення поняття «декаданс».
2		Микóла НЕКРÁСОВ (1821 – 1877). “О шостій вчора завернув...”; «Роздуми біля парадного під’їзду»; «Трійка»; «На смерть Шевченка». Життєвий і творчий шлях письменника. Некрасов як «співець страждань народних», перегуки з Шевченком. Поетичне новаторство Некрасова: поєднання поезії з прозою, наближення поетичної мови до розмовної інтонації.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета; пояснює, чому М.Некрасова називають «співцем страждань народних»; знаходить у його поезіях конкретні приклади вживання розмовної інтонації, народної говірки; знаходить елементи схожості поезії Миколи Некрасова і Тараса Шевченка; виразно читає («На смерть Шевченка» – напам’ять) і аналізує вірші М.Некрасова
2		Волт ВÍТМЕН (1819–1892) (Вірші за вибором учителя) Життєвий і творчий шлях письменника. Вітмен – американський поет-новатор. Зв’язок його поезії з романтичними традиціями та трансценденталізмом. Збірка “Листя трави», її провідні теми й мотиви. Звернення до вільного вірша (верлібру). “Пісня про себе» – програмовий твір поета.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета; пояснює, чому американця Волта Вітмена називають великим поетом-новатором; пояснює, чому “Пісня про себе» вважається програмовим твором поета (у ній яскраво втілені особливості стилю і світогляду Вітмена); виразно читає і аналізує вірші В.Вітмена. ТЛ Дає визначення поняття «верлібр».
3		Шарль БОДЛÉР (1821–1867). «Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія». Життєвий і творчий шлях письменника. Бодлер – французький поет другої половини XIX ст., пізній романтик і один із зачинателів символізму. Світогляд і естетичні погляди Бодлера і збірка “Квіти зла». Протиставлення дійсності й ідеалу як семантико-образна вісь збірки. Пошуки “сучасної краси», “видобування краси зі зла» в поезії Бодлера. Традиційність і своєрідність вирішення проблеми “поет і натовп» у поезії “Альбатрос». Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша “Вечорова гармонія”. Тлумачення предметних образів як “видимих знаків” ідей, почуттів, душевних станів (“Відповідності”).	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника; розповідає про модерністські зрушення у французькій поезії другої половини ХІХ ст.; пояснює, що Бодлер був водночас і пізнім романтиком і одним із зачинателів символізму; характеризує естетичні погляди Бодлера, втілені у збірці «Квіти зла»; висловлює судження про те, в чому полягає своєрідність вирішення проблеми “поет і натовп” у поезії «Альбатрос»; пояснює, в чому полягає філігранність поетичної техніки і формальна довершеність вірша “Вечорова гармонія”, завдяки яким художнім засобам зреалізовано його “навіювальний” (сугестивний) вплив на читача/слухача; наводить приклади втілення рис символізму в поезіях Бодлера; виразно читає і аналізує вірші Бодлера. ТЛ Дає визначення понять «символ», «декаданс», «натуралізм», «імпресіонізм», «неоромантизм», «символізм».
4		Із поезії французького символізму Символізм як літературний напрям останньої третини XIX – початку XX ст. Основні естетичні принципи та поетичне новаторство символістів. Поль ВЕРЛÉН (1844–1896). “Забуті арієти», “Так тихо серце плаче...”, “Поетичне мистецтво”. Артюр РЕМБÓ (1854–1891). “Відчуття”, “П’яний корабель”, “Голосівки”. Поняття про символ як основний засіб поетичного самовираження, його потрактування французькими символістами: спонтанність з’яви, непроясненість і багатозначність, “підказування” смислів і простір для відгадування. Сугéстія (навіювання) як важливий художній засіб символістської поезії. Зняття інформаційно-розповідної функції поетичної мови.	Учень (учениця): характеризує в найзагальніших рисах символізм як літературний напрям останньої третини XIX – початку XX ст.; визначає музичність як важливу ознаку віршів Верлена, засіб прямого вираження інтуїтивно-емоційного, несвідомого, настроєвого; тлумачить поняття сугéстія (навіювання), визначає її як важливий художній засіб символістської поезії (поети-символісти прагнучи передати те, що не висловиш звичайним словом, навіювали невизначене, позбавлене чіткого сенсу й обрисів (“про неясне говорили неясно”); висловлює судження про причини зменшення питомої ваги інформаційно-розповідної функції поетичної мови у віршах символістів і активізації функції сугестивної; наводить конкретні приклади використання символів у поезіях Верлена або Рембо (наприклад, п’яний корабель із однойменного вірша А.Рембо) як основного засобу поетичного самовираження, його потрактування французькими символістами: спонтанність з’яви, непроясненість і багатозначність, “підказування” смислів і простір для відгадування; виразно читає і аналізує вірші Верлена й Рембо. ТЛ Дає визначення понять «символізм», «сугестія».
3. Роман ранньомодерністської доби
5		Емíль ЗОЛЯ (1840 – 1902). «Кар’єра Ругонів». Життєвий і творчий шлях письменника. Е.Золя – французький письменник, теоретик натуралізму. Цикл романів Золя “Ругон-Маккари” – “природнича й соціальна історія однієї родини в добу Другої імперії”. Роман “Кар’єра Ругонів” як вступ до циклу, визначення в ньому її провідних тем і мотивів.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника і місце в ньому роману «Кар’єра Ругонів»; пояснює, що Е.Золя є теоретиком французького натуралізму; знаходить конкретні ознаки натуралізму (поєднання наукових методів і художніх засобів зображення) в романі: детальний опис походження Ругонів і Маккарів, описи спадкових рис, які передаються від генерації до генерації тощо; висловлює власне ставлення до героїв і проблем твору, спираючись на текст; пояснює символіку червоного кольору (орденська стрічка – кров на підборах П’єра Ругона – вогник свічки у вікні помираючого збірника податків). ТЛ Дає визначення поняття «натуралізм».
5		Óскар УÁЙЛЬД (1854–1900). «Портрет Доріана Грея». Життєвий і творчий шлях письменника. Уайльд – письменник англійського раннього модернізму. Естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю. «Портрет Доріана Грея» як осереддя творчості письменника, філософсько-естетичні та моральні проблеми твору. Риси інтелектуального роману.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника і місце в ньому роману «Портрет Доріана Грея»; пояснює, чому англійця О.Уайльда називають письменником англійського раннього модернізму (передовсім, підкреслюючи естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю); визначає роман “Портрет Доріана Грея” як осереддя творчості Уайльда: саме в цьому романі риси естетизму, поетизація краси як сенсу й основного завдання мистецтва втілилися найповніше; характеризує “Портрет Доріана Грея” як інтелектуальний роман і вказує на головні філософсько-естетичні та моральні проблеми твору: співвідношення краси й моралі, чи може краса бути вільною від моралі, як таке вивільнення діє на особистість; ТЛ Дає визначення понять «естетизм», «інтелектуальна проза», «парадокс».
4. Підсумок
2		Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу	Учень (учениця): називає авторів і переказує зміст вивчених протягом року творів; повторює і систематизує засвоєні протягом навчального року відомості про особливості перебігу світового літературного процесу); ТЛ Дає визначення понять: «верлібр», «декаданс», «естетизм», «імпресіонізм», «інтелектуальна проза», «натуралізм», «неоромантизм», «парадокс», «психологічний роман», «символ», «символізм», «соціально-психологічна проза», «сугестія», «філософський роман».

11 клас

І. Рекомендації щодо планування навчального процесу та моніторингу рівня навчальних досягнень учнів

І.1 Рекомендації щодо загального розподілу навчального часу на навчальний рік:

· На навчальний рік – 70 год.

· На тиждень – 2 год.

· На текстуальне вивчення літературних творів, розгляд біографічних відомостей про письменників і огляди періодів (явищ) літературного процесу – 51 год.

· На контрольні роботи – 6 год.

· На контрольні домашні твори – 2 год.

· На роботи з розвитку мовлення – 4 год.

· На уроки позакласного читання – 2 год.

· Резервний час (10%) – 7 год.

І.2 Рекомендації щодо розподілу навчального часу на контрольні роботи, уроки з розвитку мовлення та позакласного читання (згідно з вимогами МОНУ[1]):

На навчальний рік	На І семестр	На ІІ семестр
6 контрольних робіт {	3 контрольні роботи: · 1 письмовий контрольний твір (класний) · 2 контрольні роботи (тести або відповіді на питання)	3 контрольних робіт: · 1 письмовий контрольний твір (класний) · 2 контрольні роботи (тести або відповіді на питання)
2 контрольні домашні твори	1 контрольний домашній твір	1 контрольний домашній твір
Розвиток мовлення – 4 год.	Розвиток мовлення – 2 год. (1 – усний, 1 – письмовий)	Розвиток мовлення – 2 год. (1 – усний, 1 – письмовий)
Позакласне читання – 2 год.	Позакласне читання – 1 год.	Позакласне читання – 1 год.

І.3 Рекомендації щодо можливих видів контрольних робіт і контрольних робіт із розвитку мовлення:

1.3.1 Можливі види контрольних робіт:

· тестування;

· відповіді на запитання;

· контрольний літературний диктант;

· анкета головного героя;

· комбінована контрольна робота тощо;

· письмові контрольні твори.

1.3.2 Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

· добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

· введення власних описів у інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

· усний переказ оповідання, епізоду твору;

· твір-характеристика персонажа;

· написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

· написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

· твір-опис за картиною;

· складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

· підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

· складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

· написання реферату;

· ідейно-художній аналіз літературного твору;

· написання листа авторові улюбленої книжки;

· інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

ІІ. Зміст програми

Год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня підготовки учнів
1. Вступ. Із драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століть (4 год.)
1	Основні тенденції розвитку драматургії наприкінці XIX – на початку ХХ ст. «Нова драматургія», її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г.Ібсена, А.Чехова, Дж. Б. Шоу.	Учень (учениця): розповідає про основні тенденції розвитку драматургії наприкінці XIX – на початку ХХ ст., зокрема – про «нову драматургію» та її засадничі принципи. називає творчі знахідки та здобутки Г.Ібсена, А.Чехова, Дж. Б. Шоу.
3	Гéнрік ÍБСЕН (1828–1906). «Ляльковий дім» Життєвий і творчий шлях письменника. Генрік Ібсен – норвезький письменник, зачинатель європейської «нової драматургії». «Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі. Аналітична композиція твору. Новаторство Ібсена-драматурга. Роль Ібсена в розвитку нової європейської драматургії («ібсенізм»).	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому драми «Ляльковий дім»; пояснює, чому норвежця Генріка Ібсена вважають зачинателем європейської «нової драматургії», новатором сцени; перелічує та ілюструє прикладами з тексту основні нововведення Ібсена-драматурга: а) перенесення акценту із зовнішньої дії на дію внутрішню; б) посилення уваги до дискусії, гострого зіткнення різних думок і позицій; в) винесення зав’язки конфлікту драми поза межі дії драми; в) активне використання «відкритого фіналу»; дає визначення п’єси «Ляльковий дім» як соціально-психологічної драми; ілюструє прикладами з тексту втілення рис «нової драми» в «Ляльковому домі; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення поняття «зовнішня і внутрішня дія», «нова драма», ілюструє їх прикладами з п’єси Ібсена «Ляльковий дім».
2. Із літератури першої половини ХХ ст. (17 год.)
2	Бурхливий і суперечливий суспільно-історичний розвиток світу в І пол. ХХ ст. (Перша світова війна, революції, тоталітарні режими, Друга світова війна), його неоднозначні зв’язки з культурним і літературним процесом. Зміна світоглядних та естетичних систем. Складність і неоднозначність художнього процесу І пол. ХХ ст. Глибокий структурний переворот в естетичній свідомості та художній творчості, формування нових принципів і структур естетико-художнього мислення та нової системи літературних напрямів, стилів і жанрів. Модернізм як некласична модель культури, найновіше й найпослідовніше втілення естетико-художнього перевороту ХХ ст. Кардинальні зрушення у світогляді, філософсько-науковому мисленні, формі та змісті творів. Прагнення до витворення нової «художньої мови», адекватної ментальності ХХ ст. Авангардизм 1910-20-их років і здійснювана ним «революція в мистецтві», його основні течії (футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, сюрреалізм). Співвідношення модернізму та авангардизму, їхня естетико-художня спорідненість і специфічні риси. Доля реалізму в літературі І пол. ХХ ст., його еволюція та модифікації, пошуки нових засобів і форм художнього вираження. Елітарна та масова культура.	Учень (учениця): визначає розвиток модернізму і авангардизму як провідні тенденції літературного процесу першої половини ХХ століття; висловлює судження про суспільно-історичний розвиток світу в І пол. ХХ ст. та його неоднозначні зв’язки з культурним і літературним процесом; визначає футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, сюрреалізм як основні течії авангардизму 1910-20-их років; висловлює судження про долю реалізму в літературі XX ст. (з одного боку – продовження традицій літератури попередніх епох, з другого – пошуки нових засобів і форм художнього вираження, взаємодія з модернізмом); розповідає про особливості культурної ситуації в умовах тоталітаризму; характеризує роздвоєння культурного процесу на два річища (елітарну та масову культуру) як характерну ознаку культурної ситуації ХХ століття. ТЛ Дає визначення понять «авангардизм», «модернізм» (у літературі).
2	Загальна характеристика модерністських явищ у художній прозі першої половини ХХ ст. Ф.Кафка, Дж. Джойс і М.Пруст як засновники («батьки») європейської модерністської прози. Франц КÁФКА (1883–1924). «Перевтілення» Життєвий і творчий шлях письменника. Кафка – австрійський письменник-модерніст. Своєрідність світобачення та його художнього втілення в оповіданні «Перевтілення». Грегор Замза та його родина. Особливості стилю Кафки, специфіка поєднання реальності та міфотворчості у його гротесковому художньому світі.	Учень (учениця): пояснює, чому Франца Кафку, Джеймса Джойса і Марселя Пруста називають засновниками («батьками») європейської модерністської прози; характеризує світоглядні та естетичні засади модернізму в літературі, головні художні здобутки «батьків» європейської модерністської прози; розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому оповідання «Перевтілення»; називає характерні особливості індивідуального стилю австрійського письменника-модерніста Франца Кафки (поєднанні реальності та міфотворчості; підкреслено буденний, беземоційний опис фантастичних подій; гротескове відтворення трагізму буття «маленької людини»); висловлює судження про особливості стосунків Грегора з його родиною. ТЛ Дає визначення понять «гротеск», «міфотворчість», «експресіонізм».
2	Джеймс ДЖОЙС (1882–1941). «Джакомо Джойс» Життєвий і творчий шлях письменника. Джойс – ірландський письменник-модерніст. Характерні риси поетики модерністських творів Джойса: «потік свідомості», елемент пародійності та іронічності, яскраво виражена інтертекстуальність. Психологічне есе «Джакомо Джойс», його автобіографічний характер.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому психологічного есе «Джакомо Джойс»; називає та ілюструє прикладами з тексту психологічного есе «Джакомо Джойс» характерні риси поетики модерністських творів ірландського письменника Джойса: а) використання «потоку свідомості»; б) наявність елементу пародійності й іронічності; в) інтертекстуальність; ТЛ Дає визначення понять «потік свідомості», «інтертекстуальність», «алюзія», «ремінісценція».
5	Михáйло БУЛГÁКОВ (1891–1940). «Майстер і Маргарита» Життєвий і творчий шлях російського письменника М.Булгакова. Булгаков і Київ. Творчий шлях письменника до «внутрішньої еміграції». Роман «Майстер і Маргарита» як вершина його творчості. Проблематика і система образів твору. Особистість і влада, різні аспекти потрактування проблеми. Трагізм долі митця (майстра). «Майстер і Маргарита» як роман-міф, його джерела, трансформація міфічних мотивів. Поєднання реальності та фантастики в романі. «Московські» та «єршалаїмську» розділи твору та художні засоби їхнього зв’язку. Особливості композиції твору – «роман у романі».	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника (зокрема про те, що М.Булгаков народився і виріс у Києві, на Андріївському узвозі є його будинок-музей, а творчість пов’язана з Україною); висловлює судження про місце роману «Майстер і Маргарита» в творчому доробку письменника; наводить приклади поєднання автором реального та ірреального в творі; характеризує проблематику та головних героїв роману; розповідає про дві частини твору («єршалаїмську» і «московську») та ілюструє прикладами з тексту засоби їхнього зв’язку; висловлює судження про особливості композиції твору Булгакова – «роман у романі» (роман Майстра про Ієшуа як складова роману Булгакова «Майстер і Маргарита»); висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Висловлює судження про особливості композиції твору (роман в романі)
3	Глибинні зрушення в поезії початку ХХ ст. Модернізм і основні течії європейської поезії XX ст. Рáйнер Марíя РÍЛЬКЕ (1875–1926). «Орфей, Евридіка, Гермес», «Ось дерево звелось...» Життєвий і творчий шлях письменника. Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій в поезії австрійського поета Р.М.Рільке. Вираження традиції відчуження людини в дегуманізованому світі. Ностальгія за втраченою єдністю людини зі світом. Рільке і Україна, українські мотиви в його творчості. ҐІЙÓМ Аполлінéр (1880–1918). «Лорелея», «Міст Мірабо», «Зарізана голубка й водограй» Життєвий і творчий шлях письменника. Еволюція французького поета Ґійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на символізм, звернення до реального, предметно-чуттєвого і його вираження «прямим словом». Зміна позиції щодо життя, ствердження активно-творчого ставлення до нього. Федерíко Гарсíа ЛÓРКА (1898–1936). «Балада про чорну тугу», «Гітара», «Газела про темну смерть», «Касида про сон під зорями» Життєвий і творчий шлях іспанського поета Гарсіа Лорки, його міфопоетика. Синтез у творах міфології і фольклору з поетикою модернізму. Персоніфікація природних сил і стихій.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета; характеризує творчість австрійського поета Райнера Марії Рільке (1875–1926) як синтетичний (об’єднаний) вияв новітніх течій і тенденцій у поезії (на матеріалі творів «Орфей, Евридіка, Гермес», «Ось дерево звелось...»); наводить приклади втілення в творах Р.М.Рільке мотивів: а) відчуження людини в дегуманізованому світі; б) ностальгії за втраченою єдністю людини зі світом; в) українських мотивів; розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета; характеризує творчість французького поета Ґійома Аполлінера (1880–1918) як шлях від неоромантизму до кубофутуризму; підтверджує свої судження прикладами з текстів поезій «Лорелея», «Міст Мірабо», «Зарізана голубка й водограй»; простежує на матеріалі згаданих поезій зміну життєвої позиції поета, ствердження активно-творчого ставлення до життя; розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета; визначає персоніфікацію природних сил і стихій як важливу рису стилю поета, підтверджує свої висновки прикладами з поезій «Балада про чорну тугу», «Гітара», «Газела про темну смерть», «Касида про сон під зорями»; виразно читає і аналізує вірші Р.М.Рільке, Гійома Аполлінера, Ф. Гарсіа Лорки. ТЛ. Дає визначення понять «модернізм», «авангардизм», а також ілюструє їх прикладами з конкретних поезій.
3	«Срібна доба» російської поезії, розмаїття літературних напрямів, течій та шкіл у поезії (символізм, акмеїзм, футуризм). Поети поза літературними угрупованнями. Трагічні долі митців «срібної доби». Олексáндр БЛОК (1880–1921). «Незнайома», «Весно, весно, без меж і без краю...», «Скіфи» Життєвий і творчий шлях письменника. О.Блок – найвидатніший поет російського символізму. Аннá АХМÁТОВА (1889–1966). «Довкола жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти сутужную», «Реквієм» Життєвий і творчий шлях Анни Ахматової. Акмеїзм, його естетичні засади і поетика у її творчості. Пізня поезія Ахматової («Реквієм»). Анна Ахматова і Україна. Борúс ПАСТЕРНÁК (1890–1960). «Визначення поезії», «По стіні збігали стрілки...», «Зимова ніч» Життєвий і творчий шлях письменника. Пастернак і російський футуризм, неоднозначність стосунків поета з футуризмом. Еволюція поезії Пастернака.	Учень (учениця): називає провідні модерністські й авангардистські напрями і течії «срібної доби» російської поезії, а також їхніх найвідоміших представників: символізм (Блок), футуризм (Маяковський, ранній Пастернак), акмеїзм (Ахматова); визначає символізм як перший модерністський напрям «срібної доби» російській поезії, а творчість О.Блока як один із найповніших виявів російського символізму; розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета; аналізує поезії «Незнайома», «Весно, весно, без меж і без краю...», «Скіфи», визначає наявність у них елементів символізму (звукопису, натяку, сугестії, символів тощо) розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поетеси; пояснює, що видатна російська поетеса Анна Ахматова (справжнє ім’я – Ганна Горенко) протягом тривалого часу жила в Україні, закінчила гімназію в Києві; визначає акмеїзм як модерністську течію «срібної доби» російській поезії, а творчість Анни Ахматової як одне з найповніших утілень можливостей акмеїзму; аналізує поезії «Довкола жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти сутужную», відзначає наявність у них елементів акмеїзму (чіткість, ясність і особливу «прозорість» образів); називає риси пізньої поезії Ахматової: вишукану «простоту» стилю, звернення до наболілих суспільних проблем («Реквієм»); розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета; висловлює судження про поетичну творчість Б.Пастернака, аналізує його поезії «Визначення поезії», «По стіні збігали стрілки...», «Зимова ніч»; виразно читає і аналізує вірші О.Блока, Анни Ахматової, Б.Пастернака. ТЛ Дає визначення понять «символізм», «акмеїзм», «футуризм», а також ілюструє їх прикладами з поезій, що входять до розділу.
3. Із літератури другої половини ХХ століття (18 год.)
2	Двополюсність світу після Другої світової війни та її зв’язки із розвитком культурного і літературного процесу. Поява «країн соціалістичної співдружності» та їхніх літератур; запровадження в них «соціалістичного реалізму» та опір йому в польській, угорській, чеській та інших літературах. Література Західної Європи і США. Тема Другої світової війни й руху Опору в повоєнні десятиліття. Поширення екзистенціалізму в літературі цього періоду. Активізація літератур країн «третього світу», вихід на авансцену світової літератури 1950-60-х рр. роману й поезії Латинської Америки. Художня література в Японії. Нові явища та тенденції в світовій літературі 1960-70-х рр.: активізація провідних жанрів інтелектуальної прози (роману-параболи, роману-міфу, роману-есе, роману-діалогу та ін.), а також поезії і драматургії; розквіт різних жанрів (роману-біографії, роману-репортажу, роману-щоденника, роману-розслідування та ін.) «літератури факту» (non-fiction) та її вплив на белетристику; розвиток наукової фантастики та антиутопії. Переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини ХХ ст.	Учень (учениця): розповідає про провідні тенденції в розвитку літератури середини – другої половини XX ст.; висловлює судження про реалізацію теми Другої світової війни й руху Опору в повоєнні десятиліття, а також поширення екзистенціалізму в літературі цього періоду. визначає як помітні явища літературного процесу другої половини ХХ століття: активізацію літератур країн «третього світу», вихід на авансцену світової літератури 1950-60-х рр. роману та поезії Латинської Америки; розквіт художньої літератури в Японії; пожвавлення провідних жанрів інтелектуальної прози в 1960-70-х рр.; переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини ХХ ст.
3	Бертóльт БРЕХТ (1898–1956). «Життя Галілея» Життєвий і творчий шлях письменника. Брехт як драматург-новатор. «Епічний театр» Брехта, його теоретичні засади й творча практика. Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень у драмі «Життя Галілея». Неоднозначність образу Галілея. Інтелектуальний характер драми.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому драми «Життя Галілея»; пояснює, що німецький драматург-новатором Брехт створив «епічний театр», де домінувала не дія, а ідея; визначає проблему моральної відповідальності вчених за наслідки своїх наукових досліджень як головну в драмі «Життя Галілея»; висловлює судження про інтелектуальний характер драми «Життя Галілея», наявність у ній проблем, що спонукають людину до філософських роздумів; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Пояснює поняття «епічна драма».
4	Альбéр KAMЮ (1913–1960). «Чума» Життєвий і творчий шлях письменника. Камю – французький письменник, лауреат Нобелівської премії. Його філософські й естетичні погляди. Камю і екзистенціалізм. Абсурд і трагічний стоїцизм у романі «Чума». Проблема вибору людини в межовій ситуації та особистої відповідальності за цей вибір. Композиція і стиль твору.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому роману «Чума»; характеризує філософські та естетичні погляди Камю; висловлює судження про втілення в романі «Чума» рис екзистенціалізму; характеризує головних героїв твору; пояснює, в чому полягає сенс перестороги Камю: переможні вигуки оранців супроводжуються сумнівами Ріє, який «згадав, що будь-яка радість – під загрозою..., бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закрутку меблів або в стосі білизни, вона терпляче вичікує своєї години»; висловлює міркування про важливу думку Камю, висловлену у фіналі роману: «Люди більше заслуговують на захоплення, ніж на зневагу»; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення поняття «екзистенціалізм» (як літературне явище).
2	Ернéст Мíллер ХЕМІНГУÉЙ (1899–1961). «Старий і море». Життєвий і творчий шлях американського письменника, лауреата Нобелівської премії Хемінгуея, особливості його поетики й стилю. «Старий і море» – повість-притча про людину. «Життєподібний» сюжет і філософсько-символічний зміст твору. Вплив Хемінгуея на розвиток художньої прози ХХ століття.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому повісті «Старий і море»; пояснює, чому твір «Старий і море» американця Хемінгуея називають повістю-притчею про людину; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення поняття «повість-притча».
3	КАВАБÁТА Ясунáрі (1899–1972). «Тисяча журавлів» Життєвий і творчий шлях письменника. Відомий письменник, лауреат Нобелівської премії Кавабата Ясунарі – «красою Японії народжений». Відображення національної етики та естетики в повісті. Гармонія людини і природи – одна з головних проблем твору. Вишукана простота стилю письменника.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому повісті «Тисяча журавлів»; наводить приклади утілення в повісті японської етики та естетики; доводить прикладами з тексту, що пошук гармонії людини і природи є однією з головних проблем твору; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення поняття «індивідуальний стиль» письменника; «національний (місцевий) колорит» художнього твору; наводить приклади використання місцевого колориту в тексті повісті «Тисяча журавлів».
4	Габріéль Гарсíа МÁРКЕС (нар. 1928). «Сто років самотності» Життєвий і творчий шлях письменника. Г.Гарсіа Маркес – відомий колумбійський письменник, лауреат Нобелівської премії. Органічне поєднання буденного й фантастичного як характерні риси «магічного реалізму» в романі «Сто років самотності». Проблематика та система образів твору. Родина Буендіа у художньому часі й просторі твору.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому роману «Сто років самотності»; висловлює судження про алегоричний сенс зображення історії родини Буендіа в художньому часі й просторі твору; розрізняє реальність і вигадку в оповіданні; характеризує підкреслено «буденне» зображення автором фантастичного як характерну ознаку «магічного реалізму»; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення поняття «магічний реалізм»; розповідає про національний колорит художнього твору.
4. Із літератури кінця ХХ - початку ХХІ століття (8 год.)
2	Постмодернізм – одне з найяскравіших літературних явищ другої половини ХХ ст., його теоретичні засади й художня (літературна) практика. Соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі. Основоположні принципи постмодерністської поетики. Найяскравіші представники постмодерністської прози (У.Еко, Дж.Фаулз, Дж.Барт, Дж.Хеллер, І.Кальвіно, П.Зюскінд, К.Рансмайр, М.Кундера, М.Павич та ін.). Постмодерністське мистецтво, його стосунки з елітарною та масовою культурою.	Учень (учениця): розповідає про соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі; називає представників постмодерністської прози та їхні твори; наводить приклади втілення елементів постмодерністського мистецтва в масовій культурі. ТЛ. Висловлює судження про особливості літератури постмодернізму.
2	Мúлорад ПÁвич (1929-2009). «Дамаскин» «Перший письменник третього тисячоліття» серб М.Павич. Утілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму. Можливість вибору шляхів читання твору на двох його «перехрестях» (в т.ч. на комп’ютері) як вияв характерної для постмодерністської літератури гри письменника з текстом і читачем, «відмови від монопольного права автора на істину». Інтенсивне використання фактів візантійської та поствізантійської культури («віртуальний історизм») як характерна ознака творчості М.Павича.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому оповідання «Дамаскин»; наводить приклади втілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму: «боротьба за читача» та її засоби: інтенсивне використання фактів візантійської і поствізантійської культури (зокрема, засобів відтворення «місцевого колориту»: балканських імен і географічних назв, побутових деталей тощо); називає та ілюструє прикладами з тексту улюблені художні засоби письменника: розгорнуті (схожі на барокові) метафори, парадоксальні портрети та пейзажі, каталогізація, «плетення словес» тощо); ТЛ Дає визначення поняття «постмодернізм» (як епоху в житті світової літератури і культури кінця ХХ - початку ХХІ століття).
2	Пáтрік Зюскінд. «Запахи, або Історія одного вбивці» Життєвий і творчий шлях письменника. Риси постмодернізму в повісті «Запахи, або Історія одного вбивці»: «віртуальний історизм» («імітація» світогляду Франції доби Просвітництва); захоплюючий детективний сюжет, можливість багатьох варіантів інтерпретації тощо. Образ Гренуя та його літературні прототипи (крихітка Цахес, персонажі Ч.Діккенса і т.д.).	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому повісті «Запахи, або Історія одного вбивці»; з’ясовує та називає основні етапи розвитку сюжету; формулює судження про значення фінальної сцени твору для розуміння ідеї твору; характеризує головного персонажа; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту; наводить приклади втілення в повісті рис постмодернізму. ТЛ Дає визначення поняття «постмодернізм» (як доби в житті світової літератури і культури кінця ХХ - початку ХХІ століття);
2	Сучасний літературний процес (огляд) Співіснування і взаємодія різних стилів, напрямів, течій. «Утеча культури на університетські кафедри», виживання і конкуренція художньої літератури з «відео», «мультимедіа», Інтернетом та іншими реаліями сучасності: «від Інтернету до Гуттенберга» (У.Еко). Помітні сучасні літературні явища: творчість Ричарда Баха, Патріка Зюскінда, Паоло Коельо, Італо Кальвіно, Мілана Кундери, Харукі Муракамі, Януша Вишневського та ін.	Учень (учениця): висловлює своє ставлення до творів сучасної літератури, обраних учителем/школярами для розгляду в класі; порівнює сучасні художні тексти з творами, розглянутими в процесі вивчення предмета «Світова (світова) література»; аналізує й інтерпретує конкретний сучасний літературний твір; висловлює свої судження про роль художньої літератури в житті сучасної людини.
5. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу (4 год.)
1	Найвидатніші здобутки світової літератури доби античності, Середньовіччя та Відродження	Учень (учениця): називає та дає загальну характеристику найвидатніших явищ світової літератури цих епох (див. програму 8 класу), їхні характерні ознаки і висловлює судження про них. ТЛ Дає визначення зазначених у програмі понять.
1	Найвидатніші здобутки світової літератури ХVII і ХVIIІ століть, а також ХІХ століття (доба романтизму)	Учень (учениця): називає та дає загальну характеристику найвидатніших явищ світової літератури цих епох (див. програму 9 класу), їхні характерні ознаки і висловлює судження про них. ТЛ Дає визначення зазначених у програмі понять.
1	Найвидатніші здобутки світової літератури ХІХ століття (доби реалізму та раннього модернізму)	Учень (учениця): називає та дає загальну характеристику найвидатніших явищ світової літератури цих епох (див. програми 10 класів), їхні характерні ознаки і висловлює судження про них. ТЛ Дає визначення зазначених у програмі понять.
1	Найвидатніші здобутки світової літератури ХХ – початку ХХІ століття (у т.ч. сучасного літературного процесу)	Учень (учениця): називає та дає загальну характеристику найвидатніших явищ світової літератури цієї доби (див. програми 11 класів), їхні характерні ознаки і висловлює судження про них. ТЛ Дає визначення зазначених у програмі понять.

Для вивчення напам’ять

· 1-2 вірша за вибором учня.

[1] Див.: Таранік-Ткачук К.В. Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році

Зарубіжна література

У 2015-2016 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5-7 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

У 8-9 класах - за програмою: Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К. : Ірпінь: Перун, 2005.

Програми розміщені на офіційному сайті МОН: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/.

У 10-11 класах - за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 №1021 (офіційний сайт МОН - http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542).

Програми курсів за вибором і факультативів, рекомендованих Міністерством, вміщено у збірниках:

Збірник програм курсів за вибором і факультативів зі світової літератури. 8–11 класи. Книга 1. Тернопіль: Мандрівець, 2011;

Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури. 5 - 7 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ»;

Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури. 8 - 11 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ» (лист МОН України від 29.05.2015 № 14.1/12-Г- 333).

У навчальну програму із зарубіжної літератури для 5 – 9 класів внесено зміни, затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 585.

5 клас

Збільшено кількість годин (на 2) на вивчення теми «Казки народів світу» за рахунок теми «Природа і людина».

6 клас

Збільшено кількість годин ( відповідно по 1) на вивчення тем «Вступ» і «Міфи народів світу» за рахунок тем «Пригоди і фантастика», «Людські стосунки».

Твори «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором учителя) і «Листівки з видами міст» винесено на альтернативне вивчення (1 твір за вибором учителя).

Повість-казку «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері перенесено до 8 класу (у розділ «Література XX-XXI ст.» на обов’язкове вивчення).

Повість «Брати Лев’яче серце» А. Ліндгрен перенесено до списку додаткового читання.

7 клас

Балади про Робіна Гуда винесено на альтернативне вивчення.

Баладу «Садко» перенесено до списку додаткового читання.

Вірш «Круки» І. Вайсгласса перенесено до списку додаткового читання.

Вірш «Зінка» Ю. Друніної перенесено до списку додаткового читання.

Вірш «Нас не треба жаліти…» С. Гудзенка замінено на вірш «До побачення, хлопчики…» Б. Ш. Окуджави.

Твори «Золотий жук» Е. По і оповідання «Пістрява стрічка», «Спілка рудих» А. Конана Дойла винесено на альтернативне вивчення (1-2 твори згаданих письменників за вибором учителя та учнів).

Твори «Пісня над піснями» Шолом-Алейхема і «Пурпурові вітрила» О. Гріна винесено на альтернативне вивчення (1 твір за вибором учителя та учнів).

8 клас

Збільшено кількість годин ( на 1) на вивчення теми «Античність» за рахунок теми «Священні книги людства».

Розділи «Веди», «Коран» спрощено у змісті навчального матеріалу.

Теми «Бароко» і «Класицизм» об’єднано в одну тему «Бароко і класицизм», відповідно тему спрощено у змісті навчального матеріалу.

Здійснено заміну двох віршів Дж. Донна на сонет «Щоб мучить мене…». Вірші «Галерник» Л. де Гонгори і «Щоб мучить мене…» Дж. Донна винесено на альтернативне вивчення (1 за вибором учителя).

Тему «Просвітництво» перенесено до 9 класу.

Тему «Сучасна література» замінено на тему «Література XX-XXI ст.», до якої з 6 класу перенесено повість-казку «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері.

9 клас

Додано тему «Просвітництво» (перенесено з 8 класу).

Вірш «Івікові журавлі» Ф. Шиллера перенесено до списку додаткового читання.

Розділ «Ф. Достоєвський», тему «Перехід до модернізму» (розділи «Шарль Бодлер», «Поль Верлен», «Артюр Рембо») перенесено до старших класів.

Вилучено тему «Перехід до модернізму», натомість розширено вивчення романтизму і творчості Дж. Байрона (поему «Мазепа» і «Паломництво Чайльд Гарольда» запропоновано на альтернативне вивчення), а також реалізму та творчості М. Гоголя (із додаткового читання до основної програми перенесено комедію «Ревізор»).

Тему «Сучасна література» замінено на тему «Література XX-XXI ст.».

Повість «Собаче серце» М. Булгакова перенесено на альтернативне вивчення в розділ «Література XX-XXI ст.» серед інших творів.

У програмі із зарубіжної літератури для 5-9 класів збережено європейський та український вектори. Вона має виразний українознавчий характер. Це чітко прослідковується в її культурологічній, компаративній лініях.

У 10-11 класах уявлення учнів про літературний процес будуть поглиблені у процесі текстуального вивчення шедеврів світової літератури («Божественна комедія» Данте, «Фауст» Й.В. Ґете», «Гамлет» В. Шекспіра, соціально-психологічних і філософських романів та п’єс XIX-XX ст., творів модернізму і постмодернізму).

Викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах передбачає врахування міжпредметних зв’язків (особливо із українською літературою, історією України тощо), формування цілісної системи знань і уявлень про літературу як вид мистецтва і скарбницю гуманістичних цінностей, розвиток особистості учня як суб’єкта активної читацької діяльності, а також формування духовного світу громадянина України.

Вивчення зарубіжної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах сприяє не тільки прилученню учнів до читання художньої літератури, а й формуванню комунікативної компетентності. Викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників в курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою, польською тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.

Особливої уваги потребує викладання зарубіжної літератури в 7 класі, яке у 2015-2016 навчальному році уперше здійснюватиметься за новою програмою (2012 року зі змінами 2015 року).

7 клас завершує перший етап літературної освіти – прилучення до читання і формування стійкої мотивації до читання художньої літератури. Домінантою у викладанні зарубіжної літератури в 7 класі має стати національно-патріотичне і моральне виховання учнів на яскравих зразках світового письменства. Твори, у яких утверджується героїзм народних заступників, боротьба за свободу, лицарська тематика (билина «Ілля Муромець і Соловей Розбійник», балади про Робіна Гуда, «Рукавичка» Ф. Шиллера, «Світязь» А. Міцкевича, «Балада про вересовий трунок» Р.Л. Стівенсона, «Айвенго» В. Скотта та ін.), сприяють формуванню громадянських якостей підлітків, їх відданості ідеалам справедливості та волі. Твори про Другу світову війну («Альпійська балада» В. Бикова, вірші К. Галчинського, А. Маргула-Шпербера, Б. Окуджави та ін.) допоможуть осмислити питання історичної пам'яті, героїзму пращурів і необхідності захищати незалежність України. Тему дружби, шляхетності й піднесеності першого кохання, відданості моральному вибору семикласникам розкриють твори «Пісня над піснями» Шолом-Алейхема і «Пурпурові вітрила» О. Гріна, а також вірші Р. Бернса, Г. Гейне, К. Симонова та ін. Новела «Павутинка» Р. Акутагави сприятиме вихованню відповідальності за свої вчинки, а також формуванню толерантного ставлення до людей інших релігій (зокрема буддизму). Інтелектуальні якості семикласників, здатність до самостійного, креативного, вільного мислення формують твори «Золотий жук» Е. По, оповідання А. Конана Дойла, «Чарівна крамниця» Г. Веллса.

Сучасна література, винесена на альтернативне вивчення (1-2 твори за вибором учителя та учнів), співголосна активним пошукам підлітків власного «я» та осмислення свого місця у світі, а також із їхнім інтересом до фантастичної та пригодницької літератури. «Мандрівний Замок Хаула» Д. В. Джонс у казковій формі розповідає про одвічну боротьбу добра і зла в сучасному світі, де людина має зберігати моральні якості. У повісті «Фах» А. Азімова йдеться про роль освіти у формуванні людини, про необхідність самостійно здобувати знання, про залежність майбутнього людства від стану освіченості кожного. А в повісті «Чорнильне серце» К. Функе утверджується значення культури, книжки, без яких неможливий розвиток особистості та світу загалом.

Учитель має спрямувати учнів на пошук потрібної книжки (в бібліотеці, в Інтернет-мережі тощо), на самостійне читання творів і в колі друзів, батьків (сімейне читання), на формування власної думки та творчий діалог щодо цікавої книжки.

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення світової літератури у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА

5-9 класи

Авторський колектив:

д.філол.н., проф., зав. кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка О.М. Ніколенко (керівник колективу), к.пед.н., головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і наук, молоді та спорту України К.В. Таранік-Ткачук, зав. сектору Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту С.П. Фоміна, зав. навчально-методичного кабінету світової літератури та російської мови Кіровоградського ОІППО імені В. Сухомлинського О.В. Ревнивцева, учитель-методист гімназії № 117 імені Лесі Українки м. Києва Т.П. Сегеда, учитель-методист спеціалізованої школи № 80 м. Києва Н.В. Онищенко.

Радість – всесвіту пружина,

Радість – творчості душа,

Дивна космосу машина

Нею живиться й руша.

Радість квіти розвиває

І розгін дає сонцям,

Їх в простори пориває,

Невідомі мудрецям.

Ф. Шиллер. Ода «До радості» у перекладі М. Лукаша

(гімн Євросоюзу)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) із врахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04.2011 р. № 462).

Головна мета вивчення предмета «Світова література» в загальноосвітній школі – прилучення учнів до здобутків світової літератури і культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Завдання вивчення світової літератури в основній школі:

· формування стійкої мотивації до читання художньої літератури, до вивчення світової літератури як скарбниці духовних цінностей людства;

· ознайомлення учнів з найкращими зразками оригінальної й перекладної літератури («золотого» фонду класики і сучасної);

· поглиблення уявлень про специфіку художньої літератури як мистецтва слова;

· формування читацької та мовленнєвої культури;

· розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати й інтерпретувати літературний твір у культурному контексті, у зв’язках з іншими видами мистецтва, в аспекті актуальних питань сучасності й становлення особистості;

· активізація інтересу до вивчення іноземних мов у процесі читання творів зарубіжних письменників;

· формування поваги до різних мов, культур, традицій, толерантного ставлення до всіх народів, народностей, рас і національностей;

· виховання любові до української мови і літератури як органічної частки світової культури, прагнення до збереження рідної мови, національних традицій і цінностей в умовах глобалізації світу;

· формування духовного світу особистості, її високої моралі, ціннісних орієнтацій;

· розвиток творчих здібностей, культури спілкування, критичного мислення;

· формування етичних уявлень та естетичних смаків;

· розширення культурно-пізнавальних інтересів особистості.

Структура програми. Програма зі світової літератури для 5-9 класів містить:

1) «Пояснювальну записку», у якій визначена нормативна база, мета і завдання предмета, змістові лінії та їх реалізація в програмі, основні підходи і принципи викладання світової літератури в школі;

2) розподіл годин за кожним класом (загальна кількість годин на рік, кількість годин на текстуальне вивчення творів (за розділами), розвиток мовлення, позакласне читання, резервний час);

3) зміст навчального матеріалу і державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за класами і розділами);

4) перелік творів для вивчення напам'ять (до кожного класу);

5) «Список творів для додаткового читання (для уроків позакласного читання і уроків із резервного часу)» – додаток 1;

6) «Сучасна науково-методична література для вчителя» - додаток 2.

У програмі реалізовано нову структуру літературної освіти, яка затверджена відповідними нормативними документами: Концепція літературної освіти (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.01.2011 р. № 58) і новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Курс світової літератури в 11-річній загальноосвітній школі поділено на три етапи: 5-7 класи – прилучення до читання, 8-9 класи – системне читання, 10-11 класи - творчо-критичне читання. Вивчення світової літератури в 5 – 7 класах побудовано на поєднанні проблемно-тематичного і жанрового принципів; у 8 – 9 класах – історико-літературного і жанрово-родового принципів; у 10-11 класах – історико-літературного і мультикультурного принципів. Така структура дає можливість вивчати твори світової літератури не тільки за хронологією, а й за принципом концентричного розширення (від простого – до складного, від початкових уявлень про літературне явище або творчість письменника – до поглиблення знань про них). Нова структура літературної освіти реалізує принцип перспективності в навчанні, дає можливість учням повертатися до того чи іншого письменника або етапу літератури в різні періоди, виховує у школярів повагу до книги, потребу йти поруч з улюбленими творами й митцями протягом подальшого життя.

Згідно з новою структурою літературної освіти у 5-9 класах в учнів мають бути сформовані основні вміння й навички роботи з художнім твором, початкові уявлення про творчість письменників, окремі жанри, елементи змісту і форми, їх взаємозв’язок. У 8-9 класах учні отримують загальні уявлення про перебіг літературного процесу, школярам запропоновано для вивчення ті художні твори і явища, які репрезентують певну добу і разом з тим відповідають особливостям саме їхнього віку. В 10-11 класах уявлення про літературний процес та його складники будуть поглиблені в результаті спеціального текстуального аналізу доволі непростих для розуміння підлітків окремих шедеврів світової літератури («Одіссея» Гомера, «Божественна комедія» Данте, «Гамлет» В. Шекспіра, «Фауст» Й.В. Гете, соціально-психологічні й філософські романи і п’єси XIX-XX століть тощо). У процесі викладання літератури в 10-11 класах учитель отримає більше можливостей для поглибленого аналізу вершинних творів, тим більше, що початкові знання про епохи, специфіку літературних напрямів, течій, жанрів, стилів, фонові культурологічні знання учні вже отримають у 8-9 класах. Повернення до окремих етапів літератури і письменників у 10-11 класах відбудеться на новому рівні сприйняття учнів, які стануть старшими за віком і більш підготовленими (протягом 8-9 класів) до осмислення складних творів зарубіжних авторів.

Перелік художніх творів для вивчення в 5-9 класах укладений відповідно до вікових особливостей дітей і підлітків на підставі рекомендацій науковців, учителів, психологів, бібліотекарів, а також результатів досліджень кола дитячого і підліткового читання школярів різних вікових категорій.

Програма є основою для календарно-тематичного та поурочного планування, в якому вчитель, враховуючи запропоновану кількість годин на вивчення тем у межах розділу, розподіляє години на вивчення художніх творів і види навчальної діяльності, планує види роботи, що спрямовані на опанування змісту матеріалу та формування вмінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик програми. Це дасть можливість вчителеві вільно і творчо підійти до реалізації програми в кожному класі, врахувати інтереси й рівень підготовки учнів, конкретні умови викладання (наявність художніх текстів; використання інформаційно-комунікаційних технологій; рівень володіння учнями іноземними мовами, знання української мови і літератури, історії та інших предметів; підготовка до контрольного оцінювання тощо).

Програма містить обов’язковий і варіативний компоненти (відповідно 80% : 20%). У кожному класі запропоновано теми й твори для обов’язкового текстуального вивчення, у тому числі поетичні твори для вивчення напам’ять. Варіативний компонент забезпечується можливістю вибору (вчителем і учнями) творів у межах обов’язкових тем, а також для уроків вивчення сучасної літератури, розвитку мовлення, позакласного читання і для уроків із резервного часу. Вибір учнів (в окремих розділах і темах програми) вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчості, врахування читацьких інтересів молоді, здатності йти поруч зі своїми вихованцями, допомагати формуванню їхніх духовних потреб та естетичних смаків у сучасний період.

Літературна освіта в основній школі спрямована на розвиток сформованих (у початковій школі) і формування нових компетентностей і компетенцій.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти програма зі світової літератури для 5-9 класів забезпечує розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікаційної, соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також спрямована на формування літературної компетентності, яка передбачає:

- розуміння учнями літератури як невід’ємної частини національної і світової художньої культури;

- усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу і місця в системі інших видів мистецтва;

- знання літературних творів, обов’язкових для вивчення, ключових етапів і явищ літературного процесу, основних світоглядних позицій видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю світової культури;

- оволодіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів;

- формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;

- уміння і навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;

- уміння орієнтуватися у світі художньої літератури і культури (класичної і сучасної), оцінювати художню вартість творів, порівнювати їх (у різних перекладах; в оригіналах і перекладах, переспівах; втілення в інших видах мистецтва тощо).

Складовими літературної компетентності є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна, компаративна компетенції особистості, які мають бути сформовані поступово в процесі вивчення світової літератури.

Формування літературної компетентності та її складників тісно пов’язано із формуванням комунікативної компетентності, розвитком умінь і навичок володіння учнями українською мовою, а також іноземними мовами, видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного і писемного мовлення.

Викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі світової літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні. За наявності необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, у тому числі можливість дослідження образної системи, засобів виразності, стилістичних особливостей твору мовою оригіналу) бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовою оригіналу, наприклад, творів О. Пушкіна, А. Чехова – російською, О. Генрі, Дж. Лондона – англійською, Й.В. Гете, Ф. Шиллера – німецькою і т. д. У такому разі предмет «Світова література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями україномовних шкіл іноземними мовами.

Компетентнісний підхід реалізовано у «Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», які сформульовано комплексно – до кожного розділу програми з метою системного формування компетенцій і компетентностей учнів, актуалізації вивченого і постійного закріплення, поглиблення, розвитку набутих знань, умінь, навичок, підготовки до контрольного оцінювання.

У програмі зі світової літератури для 5-9 класів реалізовано цілісний підхід до вивчення художніх творів, який відповідає специфіці художньої літератури як виду мистецтва. До програми кожного класу введено невеликий обсяг художніх текстів (відповідно до вікових особливостей учнів), які школярі мають прочитати повністю, маючи змогу осягнути їх як неподільну художню цілість. Художній твір, прочитаний у повному обсязі (повільно, уважно, творчо), дає можливість отримати цілісне естетичне та емоційне враження, спонукати роботу думки й уяви, сформувати вміння й навички читацької культури. Настанова на зменшення кількості художніх текстів і водночас на їх цілісне прочитання, сприймання й осмислення, що забезпечує програма, відповідає здоров’язберігаючим технологіям в освіті (уникнення фізичного перевантаження учнів, створення комфортного освітнього середовища, формування оптимістичних очікувань та їх реалізація у процесі зустрічі з прекрасним).

Програма зі світової літератури побудована на підставі діяльнісного підходу, що є ключовим для всієї базової і повної загальної середньої освіти. Досягнення належного рівня сформованості вмінь учнів у всіх видах читацької діяльності, якостей творчого читача, опанування сучасного світу через здобутки художньої літератури, українську та іноземні мови, культуру різних країн і народів – основний результат вивчення світової літератури в школі.

У програмі відображено чотири змістові лінії літературного компонента Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти: емоційно-ціннісну, літературознавчу, культурологічну, компаративну.

Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів світової літератури. Емоційно-ціннісна лінія спрямована на формування духовно-емоційного світу учнів, їх етичних позицій, світоглядних уявлень і переконань, а також на розвиток інтересу учнів до художньої літератури, розширення кола їхнього читання, орієнтування у світі класичної і сучасної літератури (у тому числі у бібліотечних фондах, Інтернет-ресурсах) з метою пошуку необхідної книги, розвитку вмінь і навичок читацької діяльності.

Емоційно-ціннісна лінія втілена передусім у змісті навчального матеріалу. До програми вміщено популярні твори для дітей та юнацтва (актуального морального змісту, про національні події, характери, традиції; пригодницькі, детективні, фантастичні, казкові тощо) – для 5-7 класів, а також художні твори різних родів і жанрів, які презентують ключові історико-літературні епохи, – для 8-9 класів (відповідно до вікових особливостей учнів). Курс літератури має бути продовжений у 10-11 класах, де передбачається вивчення вершинних творів світової літератури більш складних за змістом і формою, що поглиблюють уявлення учнів про перебіг літературного процесу, репрезентують здобутки різних епох, країн і народів.

Зміст навчального матеріалу в програмі розподілено за розділами й темами, що є актуальними для учнів відповідно до їхніх вікових особливостей. У межах кожного розділу й теми виокремлено етичні й естетичні проблеми (аспекти), в анотаціях увиразнено ціннісні характеристики літературних творів (тематика і проблематика, зміст і засоби створення образів, художні особливості та ін.), підкреслено внесок письменників у скарбницю світової літератури й культури, популярність їхніх творів за різних часів.

Вивчення літератури в кожному класі завершує спеціальний розділ «Сучасна література», в якому представлені твори різних жанрів, популярні в різних країнах і пов’язані з проблемами сучасної молоді, тенденціями розвитку сучасного літературного процесу і культури загалом. Розширення кола сучасної літератури в програмі відбувається поступово: від нескладних творів казкового, пригодницького, фантастичного змісту до творів більш складних і за своїм обсягом, і за жанрово-стильовими особливостями, і за проблематикою (моральною, загальнокультурною, історичною, суспільно значущою тощо). Сучасна література має підготувати учнів до входження в сучасний світ, допомогти інтегруватися в соціокультурне середовище, знаходити спільну мову з однолітками різних країн і народів.

На вивчення творів сучасної літератури виділено достатню кількість годин для текстуального вивчення, при потребі можливе їх збільшення за рахунок годин для уроків позакласного читання і резервного часу. Розділ «Сучасна література» в кожному класі розрахований на живий діалог учителя й учнів, на постійне оновлення переліку творів із урахуванням тенденцій сучасної літератури й культури, розвитку зв’язків України з іншими країнами та орієнтацією на входження до світової спільноти.

Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу й інтерпретації художніх творів; розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу; виявлення специфіки літературних напрямів, течій у розвитку світової літератури; розкриття поетикальних (у тому числі жанрово-стильових) особливостей художніх творів; ознайомлення учнів із загальними принципами художнього перекладу, необхідними для текстуальної роботи з перекладною літературою.

Літературознавча лінія втілена у змісті навчального матеріалу і в спеціальній рубриці «Теорія літератури» (ТЛ), що супроводжує кожний розділ програми і де зазначені основні поняття й терміни, які мають знати учні й використовувати їх у процесі аналізу й інтерпретації художніх текстів. Літературознавчі терміни й поняття подано в програмі за принципами науковості (відповідно до розвитку сучасного літературознавства), послідовності (від простих до складних) й концентричності (від елементарних уявлень до їх поглиблення, від загальних понять до їх різновидів і т.д.).

Культурологічна лінія сприяє усвідомленню художньої літератури як важливого складника мистецтва; ознайомленню учнів із фундаментальними цінностями світової художньої культури; розкриттю особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті; висвітленню зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей; розширенню ерудиції учнів, вихованню їхньої загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.

Культурологічна лінія втілена у відповідній рубриці програми «Література і культура» (ЛК), що супроводжує кожний розділ. У рубриці «Література і культура» розкрито зв’язки літератури з іншими видами мистецтва, філософією, міфологією; втілення літературних творів у живописі, музиці, кіно тощо; подано інформацію про літературні музеї, визначні культурні явища різних країн і народів та ін. Зміст даної рубрики має орієнтовний характер, учитель може на власний розсуд використати запропонований культурологічний контекст, розширити його за рахунок іншого матеріалу.

Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, явищ і фактів, що належать до різних літератур; встановлення зв’язків поміж українською та зарубіжними літературами (генетичних, контактних, типологічних та ін.); розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах; зіставлення оригіналів і україномовних перекладів літературних творів; увиразнення особливостей української культури й літератури на тлі світової; демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови, а також поглиблення знань і розвиток навичок учнів з іноземних мов.

Компаративна лінія реалізована в програмі у рубриці «Елементи компаративістики» (ЕК), поданої до кожного розділу програми. Рубрика «Елементи компаративістики» забезпечує цілісність уявлень учнів про художню літературу та її місце в системі мистецтва і культури, міжпредметні зв’язки (української та світової літератур, світової літератури та історії (української, всесвітньої), світової літератури та мови (української, іноземної) та ін.). Зміст цієї рубрики програми може бути творчо використаний учителем на тих уроках, які, на його думку, якнайкраще дають підстави для компаративних студій, формування в учнів відповідних умінь і навичок. Крім зазначених у програмі компаративних паралелей, учитель може вдатися й до інших, розширити зміст рубрики, але обов’язково з урахуванням вікових особливостей учнів, їх знань з інших предметів, фонових знань тощо.

Згідно з Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти всі освітні галузі повинні мати українознавче спрямування, що безпосередньо стосується літературного компонента галузі «Мови і літератури», до якого належить предмет «Світова література». У зв’язку з цим у рубриці «Україна і світ» висвітлено взаємозв’язки української та зарубіжних літератур, зв’язки зарубіжних письменників з Україною, особливості втілення української теми в їхніх творах, літературні музеї України та інших країн, здобутки українських письменників та перекладачів творів зарубіжних авторів, багатство української мови й літератури на тлі світової культури. Рубрика «Україна і світ» сприятиме національній самоідентифікації учнів, усвідомленню ними національних цінностей та необхідності їх збереження і примноження в умовах глобалізації світу.

Етапи літературної освіти відрізняються принципами відбору літературних текстів, змістом навчального матеріалу, державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, але поміж ними існує тісний зв’язок і наступність.

Завдання вивчення літератури в 5 – 7 класах (прилучення до читання):

· сформувати в учнів стійкий інтерес до літератури, прилучити їх до читання;

· сприяти формуванню моральних якостей школярів засобами літератури, їх національній самоідентифікації, розумінню значення української мови та іноземних мов в опануванні здобутків світової культури;

· дати уявлення про зміст і форму художнього твору, їх складники;

· сформувати в учнів основні вміння аналізу та інтерпретації художнього твору;

· сформувати вміння характеризувати літературних персонажів, виявляти засоби виразності;

· дати основні уявлення про оригінал і художній переклад, сформувати елементарні вміння та навички порівняння художніх творів в оригіналах і перекладах (із використанням іноземних мов, якими володіють учні);

· розвивати вміння і навички зв’язного мовлення (усного і писемного) у процесі підготовки різних видів робіт (висловлення власної думки щодо прочитаного, характеристика образу, складання плану твору, написання твору на літературну тему тощо).

Завдання вивчення літератури у 8 – 9 класах (системне читання):

· дати уявлення про основні літературні епохи, напрями, течії в контексті вітчизняної та світової культури;

· розкрити жанрово-родовий поділ літератури, навчити розрізняти твори різних родів і жанрів у їхній специфіці;

· поглибити вміння аналізу та інтерпретації творів літератури із застосуванням основних теоретичних понять;

· сформувати в учнів вміння виокремлювати компоненти змісту й форми, встановлювати зв’язки поміж окремими компонентами твору, визначати їх функції у тексті;

· навчити школярів зіставляти різні літературні твори, явища, визначати їх художню своєрідність;

· активізувати інтерес учнів до вивчення літератури в оригіналах і перекладах, розвинути вміння зіставляти оригінали й переклади (за умови володіння відповідною іноземною мовою);

· сприяти самоствердженню учнів, виробленню у них моральних якостей, громадянської позиції;

· розвивати вміння й навички зв’язного мовлення (із застосуванням аргументації, елементів дискусії, оцінки щодо прочитаного та ін.);

· виховувати естетичні почуття та емоції, формувати здібність отримувати естетичне задоволення від прочитаного.

Літературні явища презентуються учням 8-9 класів у перебігу літературного процесу, у розвитку національних літератур та їхніх взаємозв’язках, у широкому контексті культури. У 8 – 9 класах учні знайомляться з основними етапами літературного процесу на тлі світової культури, зі специфічними особливостями різних родів і жанрів літератури в хронологічній послідовності, навчаються розрізняти різні жанри, аналізують та інтерпретують художні твори не тільки в аспекті їх проблематики, а й художньої вартості. Твори, запропоновані для вивчення в програмі зі світової літератури, відповідають віковим особливостям учням, вони не є складними для їх сприймання і не надто об’ємними за обсягом. Отримавши основні уявлення про перебіг літературного процесу у 8-9 класах із текстуальним вивченням окремих вершинних творів (доступних для їхнього віку), учні зможуть поглибити ці уявлення протягом наступного етапу навчання.

У 8 – 9 класах вияскравлюється індивідуальність учнів, відбувається активний процес формування їхнього світогляду, громадянської позиції, національної ідентичності, пошуку місця в сучасному світі. Тому вивчення «золотого» фонду класики і сучасних творів зарубіжних авторів актуального змісту сприятиме становленню особистісних якостей сучасної молоді.

Уміння і навички учнів, набуті протягом 5-9 класів, мають бути поглиблені у процесі подальшого вивчення світової літератури в старшій школі (10-11 класи).

Викладання світової літератури в 5-9 класах здійснюється на підставі дидактичних, літературознавчих та методичних принципів:

традиційних (науковість, історизм, зв'язок навчання і виховання, доступність, спрямованість на розвиток учня, особистісний характер читацької діяльності, шкільний аналіз та інтерпретація твору, взаємодія мистецтва й дійсності в естетичній свідомості учня, комунікативність, репрезентативність, країнознавчий підхід та ін.);

нових (ціннісного підходу, нерепресивної свідомості, іманентності, вивчення літератури в контексті розвитку культури й мистецтва, використання знання різних мов і перекладів, компаративності, діалогізму та ін.).

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА

(5–9 класи)

5 клас

Усього – 70 годин;

текстуальне вивчення творів – 56 годин;

розвиток мовлення – 4 години;

позакласне читання – 4 години;

резервний час – 6 годин.

№№	К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за розділами)
1	2	ВСТУП Світова література – духовна скарбниця людства. Роль книги в сучасному житті. Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів (прислів’я, приказки, загадки, пісні). Гуманістичні цінності, втілені у фольклорних творах різних народів. Література і фольклор. *Теорія літератури (ТЛ).* Світова література, фольклор, прислів’я, приказка, загадка, пісня. *Література і культура (ЛК). Зв'язок фольклорних жанрів із культурними традиціями різних народів і національностей.* *Україна і світ (УС). Спільні для українського і зарубіжного фольклору (малих жанрів) теми, сюжети, образи, художні особливості.* *Елементи компаративістики (ЕК).* Схожість і відмінність малих жанрів фольклору різних народів (на рівні окремих компонентів тексту).	*Учень (учениця):* розуміє значення світової літератури в сучасному житті людини й людства; визначає різновиди та характерні риси фольклорних творів (малих жанрів); знає поняття «фольклор», «прислів’я», «приказка», «загадка», «пісня», розрізняє їх за будовою і художніми особливостями; наводить приклади і розкриває значення (пряме і переносне) 2-3-х прислів’їв, приказок, загадок, пісень; розкриває національну специфіку і загальнолюдський зміст фольклорних творів (малих жанрів) різних народів; демонструє на прикладі самостійно прочитаних творів вплив фольклору на літературу; встановлює подібність прислів’їв, приказок, загадок, пісень різних народів (у тому числі з використанням іноземної мови).
2	16	КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ Жанрова специфіка фольклорної і літературної казки. Різновиди казок (про тварин, чарівні, соціально-побутові та ін.), їх характерні ознаки. Індійська народна казка «Фарбований шакал». Викриття в образах тварин негативних людських якостей. Філософський зміст казки. Японські народні казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик», «Момотаро, або Хлопчик-Персик» (1 за вибором учителя). Відображення любові до праці, кмітливості, сміливості, ставлення до природи в образах Іссумбосі, Момотаро. Національний колорит японських казок. Китайська народна казка «Пензлик Маляна». Поетизація мистецтва й уславлення образу митця в казці. Значення фантастичних елементів. Арабська народна казка «Сіндбад-Мореплавець» (третя подорож). Утвердження жаги відкриття світу, мужності й людяності в казці. Втілення в образі Сіндбада-Мореплавця віри в перемогу людини над обставинами. Брати Я. і В. Грімм. «Пані Метелиця», «Бременські музиканти» (1 за вибором учителя). Значення діяльності братів Грімм у збиранні й збереженні фольклору. Моральні цінності в казках. Характеристика образів персонажів. Антитези у пропонованих творах. Олександр Сергійович Пушкін (1799-1837). Вступ по поеми «Руслан і Людмила». «Казка про рибака та рибку», «Казка про мертву царівну і сімох богатирів» (1 за вибором учителя). Синтез фольклорних і літературних елементів у творчості О. Пушкіна. Система образів. Автор. Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875). «Соловей», «Непохитний олов’яний солдатик», «Дикі лебеді» (1 за вибором учителя). Протиставлення «справжнього» і «штучного» в казці «Соловей»; соловей як втілення сили природи й мистецтва; зміни в образі імператора. Утвердження сили кохання й відданості в казці «Непохитний олов’яний солдатик». Боротьба добра і зла в казці «Дикі лебеді». Оскар Уайльд (1854-1900). «Хлопчик-зірка». Казкові персонажі, їх характеристика. Основний конфлікт. Символічний зміст назви твору. Еволюція образу головного героя. *(ТЛ)* Антитеза, алегорія, автор, початкові поняття про оригінал і переклад. *(ЛК)* Національний колорит казок і засоби його створення. Казкові образи й сюжети у творах мистецтва (живопис, кіно, музика, мультиплікація та ін.). *(УС)* Типологічно подібні образи в зарубіжних і українських казках (Іссумбосі – Хлопчик-Мізинчик; Фарбований Шакал – Фарбований Лис та ін.). *(ЕК)* Спільні елементи зарубіжних казок (теми, образи, особливості будови). Зіставлення оригіналів (фрагментів) зарубіжних казок з їх українськими перекладами.	*Учень (учениця):* виразно читає тексти казок; визначає головну думку прочитаного; переказує тексти казок (окремі фрагменти й цілісно); висловлює враження і власне ставлення до подій творів; дає характеристику казкових персонажів, оцінює їхні вчинки, моральні якості; називає основні ознаки фольклорної і літературної казки, демонструє їх прикладами із прочитаних творів; виявляє елементи будови казок (зачин, основна частина, кінцівка, діалоги, повтори та ін.); розкриває гуманістичний зміст казок, моральні цінності, втілені в них; знає визначення понять «антитеза», «алегорія», вирізняє їх у прочитаних текстах, розкриває значення антитези й алегорії у казках; розуміє поняття «автор літературного твору»; розкриває національний колорит народних і літературних казок, окремі засоби його створення (деталі побуту, національні образи, мовні засоби та ін.); називає відомих збирачів і авторів казок (Ш. Перро, брати Я. і В. Грімм, О. Пушкін та ін.); знає твори мистецтва, в яких втілені казкові образи й сюжети (живопис, музика, мультиплікація, кіно тощо), виявляє особливості інтерпретації казкових образів і сюжетів у різних видах мистецтва; порівнює українські та зарубіжні народні казки, встановлює в них окремі спільні елементи (образи, сюжети, особливості будови та ін.); називає імена 2-3-х українських письменників – авторів літературних казок, їхні твори, а також імена 2-3-х відомих українських перекладачів зарубіжних казок.
3	10	ПРИРОДА І ЛЮДИНА Джон Кітс (1795-1821). «Про коника та цвіркуна». Поетизація образу природи у вірші, його ідея («Поезія землі не вмре ніколи…»). Йоганн Вольфганг Гете (1749-1832). «Нічна пісня подорожнього». Зображення взаємозв’язку різних сфер природи й людини в поетичному творі. Генріх Гейне (1797-1856). «Задзвени із глибини…». Втілення краси весняної природи у вірші. Зв'язок із фольклором (пісня). Ернест Сетон-Томпсон (1860-1946). «Снап», «Лобо», «Доміно» (1 за вибором учителя). Авторські спостереження за світом природи. Утвердження любові до всього живого. Зображення художніх образів, їх розкриття в подіях твору. *(ТЛ)* Початкове поняття про вірш. Пейзаж, тема, ідея, епітет, метафора. *(ЛК)* Пейзаж у літературі й інших видах мистецтва. *(УС)* Майстерність українських перекладачів творів зарубіжних авторів про природу. *(ЕК)* Елементи фольклору в літературних творах про природу. Завершення І семестру (+ 3 год. резерв)	*Учень (учениця):* виразно читає і емоційно сприймає віршовані й прозові твори; дає визначення термінів «тема», «ідея», розкриває їх у прочитаних творах, наводить відповідні цитати; знаходить у творах описи природи (пейзажі), розкриває їх емоційне забарвлення, роль у тексті; визначає ставлення автора до світу природи, знаходить і коментує відповідні цитати; дає визначення понять «епітет», «метафора», вирізняє їх у прочитаних текстах, встановлює роль у розкритті авторського задуму; встановлює специфіку літературного пейзажу порівняно з іншими творами мистецтва (живопису, музики); виявляє зв'язок із фольклором прочитаних літературних творів на рівні окремих образів, художніх засобів, жанрових рис (пісня).
4	10	СВІТ ДИТИНСТВА Марк Твен (1835-1910). «Пригоди Тома Сойєра». Світ дорослих і світ дітей у повісті. Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Ставлення автора до своїх героїв. Провідні ідеї твору (дружба, кохання, людяність та ін.). Елеонор Портер (1868-1920). «Поліанна». Щирість, мужність і оптимізм героїні твору, її вплив на життя міста. Поліанна та її друзі. Художні засоби розкриття образу Поліанни. Ідея радості життя й відкриття світу у творі. *(ТЛ)* Портрет. Початкові поняття про сюжет, повість, роман. *(ЛК)* Втілення сюжетів творів Марка Твена і Е. Портер у кіно, живописі, графіці та інших видах мистецтва. Популярність образів улюблених книг серед дітей різних країн. *(УС)* Українські перекладачі творів Марка Твена, Е.Портер. *(ЕК)* Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Том Сойєр і Поліанна.	*Учень (учениця):* виразно читає (в тому числі по «ролях», коментоване читання) фрагменти текстів; має початкові уявлення про «сюжет» (як художню послідовність подій); називає елементи сюжету (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), визначає їх у творах; розповідає про основні події прочитаних творів Марка Твена і Е. Портер; переказує окремі розділи (фрагменти) прозових текстів; знає і розуміє поняття «портрет», визначає у тексті портрети персонажів; характеризує образи персонажів, дає оцінку їхнім моральним якостям, вчинкам; визначає окремі художні засоби створення образів персонажів (портрет, вчинки, мова, ставлення до інших тощо); має початкові уявлення про поняття «повість», «роман», розрізняє їх жанрові ознаки на прикладі прочитаних творів; порівнює образи Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна, Тома Сойєра і Поліанни, визначає схожість і відмінність між ними (на рівні рис характеру); знає українських перекладачів творів М. Твена і Е. Портер, порівнює оригінали й переклади творів у фрагментах (за умови володіння іноземною мовою).
5	8	СИЛА ТВОРЧОЇ УЯВИ Льюїс Керролл (1832-1898). «Аліса в Країні Див». Творча історія книги, її зв’язок із біографією письменника та життям Англії «вікторіанської» доби. Образ Аліси, світ її уяви і захопливі пригоди. Персонажі, які оточують героїню. Особливості художньої мови твору. Марина Іванівна Цвєтаєва (1892-1941). «Книги в червоній палітурці». Чарівний світ літератури й мистецтва у вірші М.І. Цвєтаєвої. Знайомі образи з прочитаних книг (Том Сойєр, Гекльберрі Фінн та ін.). Образ ліричної героїні, котра любить читати. Роль літературних і музичних асоціацій у творі. *(ТЛ)* Початкові поняття про фантастику. Поглиблення понять про казку (літературну), повість, вірш. *(ЛК)* Втілення сюжету повісті-казки Л. Керрола «Аліса в Країні Див» у різних видах мистецтва (кіно, мультиплікація, музика та ін.). Продовження книги («Аліса в Задзеркаллі»). *(УС)* Переклади й видання книг Л. Керрола. *(ЕК)* Порівняння фрагментів оригіналу й перекладу повісті-казки Л. Керрола «Аліса в Країні Див». Елементи казки у творі.	*Учень (учениця):* знає основні відомості про письменника Л. Керрола, переклади його книг; розповідає про творчу історію книги «Аліса в Країні Див»; переказує зміст основних епізодів твору Л. Керрола; описує і характеризує образ Аліси, а також персонажів, що її оточують; визначає ознаки казки й повісті у творі Л. Керрола; виявляє особливості художньої мови повісті-казці «Аліса в країні Див» на підставі фрагментів оригіналу (за умови володіння іноземною мовою) або на підставі перекладу; дає визначення поняття «фантастика», виявляє фантастичні елементи у творі Л. Керрола; розуміє особливості розвитку сюжету в ліричному творі М.І. Цвєтаєвої (як плин почуттів, спогадів, роздумів, образів); характеризує образ ліричної героїні вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці», світ її захоплень; розповідає про свої улюблені книги, мистецькі уподобання.
6	8	СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА У КОЛІ ДОБРИХ ГЕРОЇВ (1-2 твори за вибором учнів і вчителя) Роальд Дал (1916-1990). «Чарлі і шоколадна фабрика». Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера Вонкі. Доброта і щирість головного героя. Туве Янсон (1914-2001). «Комета прилітає», «Капелюх чарівника», «Зима-чарівниця» (1 за вибором). Чарівність художнього світу твору. Його персонажі, втілення в них ідей доброти, щирості, сімейних цінностей. Пауль Маар (нар. 1937). «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу». Яскравість художнього світу твору. Оптимістичний образ Суботика, його віра в силу думки й фантазії. Реальне і фантастичне у творі. Елементи фольклору (казки) та їх значення для розкриття головної ідеї – реалізації мрій, бажань і прагнень особистості. *(ТЛ)* Персонаж і герой літературного твору. *(ЛК)* Твори сучасного мистецтва (література, кіно, театр та ін.) для дітей і про дітей. *(УС)* Сучасні дитячі літературно-художні видання (журнали, газети тощо). *(ЕК)* Дитячі персонажі в класичній і сучасній літературі: динаміка змін.	*Учень (учениця):* називає імена популярних сучасних письменників, їхні твори для дітей; переказує близько до тексту зміст прочитаних творів; розкриває особливості сюжету; визначає актуальні ідеї творів; характеризує образи персонажів у їхніх вчинках, ставленні до інших; висловлює власне судження щодо подій і вчинків героїв; розрізняє поняття «персонаж» (як втілення загального в конкретному, дійова особа у творі) і «герой» (персонаж із яскравими індивідуальними рисами, рушій сюжету, центр твору), розкриває специфіку їх зображення у прочитаних творах; зіставляє образи дітей класичної і сучасної літератури (прочитаних протягом року); розповідає про свої улюблені твори сучасної літератури, пояснює, чому саме вони привернули увагу; знає сучасні літературно-художні видання для дітей, характеризує їх цілісно і в окремих частинах – рубрики, окремі твори, ілюстрації та ін.
7	2	ПІДСУМКИ Узагальнення і систематизація навчального матеріалу. Завершення ІІ семестру (+ 3 год. резерв)	*Учень (учениця):* знає імена авторів і відомих українських перекладачів творів зарубіжних письменників, що вивчалися протягом року; розкриває ідейно-художній зміст прочитаних творів; виявляє набуті вміння й навички елементів аналізу та інтерпретації окремих компонентів тексту (сюжету, персонажів, художніх особливостей тощо); демонструє вміння (елементарне, початкове) зіставляти (з використанням іноземної мови, яку вивчає) оригінали й переклади творів на окремих рівнях – тематики, образів, мовних особливостей та ін., а також порівнювати твори різних видів мистецтва.
		Для вивчення напам’ять Й. В. Гете. «Нічна пісня подорожнього» Г. Гейне. «Задзвени із глибини…»

6 клас

Усього – 70 годин;

текстуальне вивчення творів – 58 годин;

розвиток мовлення – 4 години;

позакласне читання – 4 години;

резервний час – 4 годин.

№№	К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за розділами)
1	1	ВСТУП Література як вид мистецтва. Художній образ. *(ТЛ)* Художній образ, початкові поняття про традиційний образ, вічний образ. *(ЛК)* Специфічні ознаки різних видів мистецтва. Вічні образи в літературі й мистецтві. *(УС)* Традиційні образи українського і зарубіжного фольклору. *(ЕК)* Особливості зображення одного й того самого образу в різних видах мистецтва.	*Учень (учениця):* виявляє ознаки різних видів мистецтва, встановлює своєрідність літератури в системі видів мистецтва, її характерні риси; дає визначення поняття «художній образ», знає його різновиди – «традиційний образ», «вічний образ»; наводить 2-3 приклади традиційних і вічних образів (з фольклору, прочитаних літературних творів, знайомих видів мистецтва); виявляє специфіку зображення одного й того самого образу в літературі та інших видах мистецтва; розповідає про свої улюблені твори літератури й мистецтва, виявляє їх специфічні риси; розкриває значення мистецтва (в тому числі художньої літератури) для становлення особистості, життя людства.
2	6	МІФИ НАРОДІВ СВІТУ Поняття про міф. Основні тематичні групи міфів (про створення і будову світу, про героїв, календарні та ін.). Відображення єдності людини й природи в міфах різних народів. Популярні міфологічні образи, сюжети, мотиви різних народів. Грецькі міфи. Міф про Прометея. Міфи про Геракла (1-2 міфи). Дедал і Ікар. Нарцис. Пігмаліон і Галатея. Орфей і Еврідіка. Деметра і Персефона (3-4 за вибором учителя). Індійські міфи. Творення. Про створення ночі. Про потоп. Про золоті часи (2-3 за вибором учителя). Єгипетські міфи. Ра та Апоп. Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет (1-2 за вибором учителя). *(ТЛ)* Міф, мотив. Поглиблення поняття про образ (міфологічний образ). *(ЛК)* Втілення міфів народів світу в мистецтві (живопис, музика, кіно, театр, мультиплікація та ін.). *(УС)* Давні міфологічні уявлення українців (про створення світу, про природу, про добрі й злі сили). *(ЕК)* Подібність елементів у міфах різних народів (образи, сюжети, мотиви). Міф і казка.	*Учень (учениця):* визначає причини появи міфів, особливості міфологічного світосприйняття; дає визначення поняття «міф», відрізняє його від казки; називає тематичні групи міфів, наводить приклади сюжетів і образів, що належать до певних груп міфів; розуміє (на елементарному рівні) поняття «мотив», співвідносить його із поняттям «тема» (як часткове і ціле; мотив – реалізація теми); називає провідні міфологічні теми (творення світу, діяння героїв та ін.) й мотиви (сонця, ночі, випробування та ін.), що виявляються у міфах різних народів; переказує найвідоміші міфи народів світу, розкриває їх загальнолюдський зміст; характеризує популярні міфологічні образи, показує втілення в них народних уявлень про світ, виявляє актуальний зміст міфологічних образів; зіставляє типологічно подібні образи (наприклад, образи героїв та ін.) у міфах народів світу; виявляє схожість давніх міфологічних уявлень українців і міфології інших народів; розкриває специфіку втілення міфів народів світу у знайомих творах мистецтва (живопис, музика, театр, кіно, мультиплікація тощо); розповідає про свої улюблені міфи, міфологічних героїв, висловлює власне ставлення до них.
3	3	МУДРІСТЬ БАЙКИ Байка як літературний жанр, її характерні ознаки, особливості художньої будови, повчальний зміст. Езоп. «Лисиця і виноград», «Вовк і Ягня», «Крук і лисиця», «Мурашки й Цикада» (2-3 за вибором учителя). Поєднання конкретного і загального в байках Езопа. Втілення людських якостей (працелюбність, розум, хитрість, дурість, жорстокість, лінощі та ін.) в алегоричних образах. Мораль байок Езопа. Іван Андрійович Крилов (1769-1844). «Квартет», «Бабка й Муравель», «Вовк і Ягня» (1-2 за вибором учителя). Моральні проблеми в байках І.А. Крилова. Яскравість алегоричних образів. *(ТЛ)* Байка, езопова мова. Поглиблення понять про алегорію, образ (алегоричний образ). *(ЛК)* Втілення сюжетів і образів байок Езопа та І.А. Крилова у мистецтві. *(УС)* Поетичне переосмислення традиційних сюжетів і образів Езопа в українських байках. *(ЕК)* Специфіка художнього втілення сюжетів Езопа в байках І.А. Крилова.	*Учень (учениця):* дає визначення жанру «байки», називає її характерні ознаки, підтверджує прикладами з прочитаних творів; розкриває специфіку художньої структури байки; пояснює мораль байок, визначає місце її розташування в прочитаних творах; розуміє поняття «езопова мова», демонструє на конкретних прикладах особливості езопової мови; зіставляє байки Езопа («Мурашки й цикада», «Вовк і Ягня») та І.А. Крилова («Бабка й Муравель», «Вовк і Ягня»), виявляє в них схожість і відмінності; характеризує алегоричні образи байок, виявляє в них прихований зміст; називає українські байки, в яких знайшли відображення сюжети й образи байок Езопа; розкриває специфіку художнього втілення сюжетів і образів байок Езопа та І.А. Крилова у світовому мистецтві (на прикладі окремих творів образотворчого мистецтва, мультиплікації та ін.).
4	18	ПРИГОДИ І ФАНТАСТИКА Ж.Верн «П’ятнадцятилітній капітан», Р.Л. Стівенсон «Острів скарбів» (1 твір за вибором учнів) Жуль Верн (1828-1905). «П'ятнадцятилітній капітан». Тема духовного випробування людини в романі Ж. Верна. Образ Діка Сенда, моральні якості героя, його мужність і людяність. Дік Сенд і його друзі. Дік Сенд і Негоро. Проблема рабства в романі. Описи природи. Роберт Льюїс Стівенсон (1850-1894). «Острів скарбів». Особливості розвитку пригодницького сюжету у творі. Система образів (Джим Хокінс і його товариші), пірат Сільвер та ін.). Моральні цінності. Чарльз Діккенс (1812-1870). «Різдвяна пісня в прозі». Подорож у часі й просторі Скруджа. Динаміка образу Скруджа, причини його духовного переродження. Сюжет і композиція повісті. Значення образу Різдва у творі. Елементи фольклору (казки, пісні). Микола Васильович Гоголь (1809-1852). «Ніч перед Різдвом». Народні традиції і звичаї у творі. Тема кохання. Образи Оксани і Вакули. Роль фантастики в повісті. Елементи фольклору (традиційні образи – відьма, чорт, місяць та ін.; різдвяні символи; елементи казки). *(ТЛ)* Поглиблення понять про роман (пригодницький роман), повість. Композиція. *(ЛК)* Втілення сюжетів і мотивів прочитаних творів у мистецтві. *(УС)* М.В. Гоголь і Україна, музеї М.В. Гоголя в Україні (Полтавщина). Музей Ч. Діккенса у Великобританії (Лондон). Висловлювання українських митців про творчість Ж. Верна, Ч. Діккенса, М. В. Гоголя. *(ЕК)* Традиції фольклору (казка, пісня, народні образи) у творах Ч. Діккенса і М.В. Гоголя. Завершення І семестру (+ 2 год. резерв)	*Учень (учениця):* переказує (стисло) основні події роману «П’ятнадцятилітній капітан» Ж. Верна (або «Острів скарбів» Р.Л. Стівенсона); розкриває основні теми і проблеми роману Ж. Верна (або Р.Л. Стівенсона); визначає роль описів природи у творі Ж. Верна (або Р.Л. Стівенсона); характеризує образ Діка Сенда (або Джима Хокінса), порівнює його з іншими персонажами, визначає етапи духовного зростання героя, зміни в його внутрішньому світі, у сприйнятті людей і життя; визначає ключові моменти сюжету повісті Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі»; простежує динаміку образу Скруджа, знаходить у тексті відповідні цитати; висловлює власне ставлення до Скруджа (до зміни героя і після його внутрішньої зміни); знаходить елементи фольклору в повісті Ч. Діккенса, виявляє їх роль у тексті; розповідає про зв’язки М.В. Гоголя з Україною (окремі факти біографії), знає про музеї М.В. Гоголя в Україні (Гоголеве, Великі Сорочинці); виявляє національні традиції й звичаї, що знайшли відбиток у повісті М. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом», елементи українського фольклору у творі (традиційні образи, символи, елементи казки та ін.); характеризує образи Оксани й Вакули («Ніч перед Різдвом»); інтерпретує окремі епізоди повісті М.В. Гоголя; висловлює власні враження, емоції, почуття, роздуми від прочитаних творів; визначає особливості композиції творів; знаходить у творах письменників портрети персонажів, визначає роль портретів у розкритті образів; коментує висловлювання українських митців про Ж. Верна, Ч. Діккенса, М. Гоголя; називає 1-2 твори мистецтва за мотивами прочитаних творів, висловлює враження від них.
5	14	ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ Антон Павлович Чехов (1860-1904). «Хамелеон», «Товстий і тонкий». Викриття пристосуванства, підлабузництва в оповіданнях А.П. Чехова. Діалог як основна форма розкриття сюжету. Майстерність письменника у змалюванні персонажів. Роль художньої деталі. Підтекст. Символічність назви. Джек Лондон (1876-1916). «Жага до життя». Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі. Характеристика героїв твору. Описи природи та їх роль у тексті. Значення назви оповідання. Г. Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома», В. Г. Короленко «Сліпий музикант» (1 твір за вибором учителя) Гаррієт Бічер-Стоу (1811-1896). «Хатина дядька Тома». Проблема рабства і ставлення до людей різних рас і національностей у творі. Образи дядька Тома, Елізи, Джорджа Гарріса, Джорджа Шелбі, Евангеліни (Еви). Ідеї доброти, поваги до людини, мужності, толерантності. Викриття жорстокості й расової неприязні в романі. Володимир Галактіонович Короленко (1853-1921). «Сліпий музикант». Пошук головним героєм (Петро Попельський) свого місця у світі. Тема мистецтва. Петро Попельський і Евеліна. Образ Максима Яценка, твердість його переконань, увага і повага до інших. Українська природа, народні образи й традиції в повісті. Антуан де Сент-Екзюпері (1900-1944). «Маленький принц». Людські взаємини, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц». Філософський зміст твору. Художні образи. *(ТЛ)* Гумор, іронія, художня деталь, підтекст, притча. . *(ЛК)* Втілення сюжетів прочитаних творів у мистецтві. Актуальність проблематики творів у контексті сучасної культури: ставлення до людей різних народів, рас, національностей; пошук свого місця у сучасному світі; роль мистецтва; відповідальність за долю іншого і світу загалом та ін. *(УС)* А.П. Чехов і Україна. В.Г. Короленко і Україна. Літературні музеї А.П. Чехова (Ялта) і В.Г. Короленка (Полтава) в Україні. Музеї А. Сент-Екзюпері в різних країнах (Франція, Японія та ін.). *(ЕК)* Порівняння образів чеховських персонажів (Очумєлов, «товстий», «тонкий»): схожість і відмінність між ними. Зіставлення літературних творів з екранізаціями, ілюстраціями до них.	*Учень (учениця):* визначає актуальні проблеми у прочитаних творах, висловлює своє ставлення до порушених питань, розкриває їх актуальність; виявляє особливості сюжету і композиції творів, визначає кульмінаційні моменти; характеризує персонажів у їх ставленні до світу, природи, людей, мистецтва; пояснює вчинки персонажів, мотиви їхньої поведінки; розкриває внутрішні порухи, поривання, мрії й прагнення персонажів; пояснює символічний зміст назв творів; дає визначення поняття «художня деталь», знаходить художні деталі та встановлює їх роль у тексті (змалювання персонажів, розкриття їх внутрішнього стану, увиразнення авторської ідеї та ін.); дає визначення понять «гумор», «іронія», розуміє схожість і різницю між ними, виявляє гумор та іронію в текстах, значення для розкриття образів персонажів, авторської позиції; вирізняє в окремих епізодах підтекст, визначає прихований зміст висловлювання, обґрунтовує свою думку; знає про окремі факти життєвої і творчої біографії митців, про літературні музеї письменників; порівнює образи (чеховських персонажів), знаходить спільні й відмінні риси поміж ними; зіставляє літературні твори з їх екранізаціями, ілюстраціями (за вибором).
6	6	ПОЕТИЧНЕ БАЧЕННЯ СВІТУ Мацуо Басьо (1644-1694). Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми і широта художнього змісту хайку. Зображення станів природи в ліриці М. Басьо. Роль художньої деталі. Підтекст. Роберт Бернс (1759-1796). «Моє серце в верховині…». Ідея любові до батьківщини у вірші Р. Бернса. Антитеза (рідний край – чужина). Елементи фольклору (традиційні образи, постійні епітети, повтори та ін.). Генрі Лонгфелло (1807-1882). «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором учителя). Міфи північноамериканських індіанців та їх втілення в поемі «Пісня про Гайавату». Елементи фольклору у творі (пісні, казки, легенди та ін.). Образ Гайавати. Ідеї миру, національного єднання, служіння народові. Джанні Родарі (1920-1980). «Листівки з видами міст». Широта світу та його сприйняття ліричним героєм вірша. Листівки як символ широти світу і прагнення до його відкриття. *(ТЛ)* Хайку, поема, ліричний герой. *(ЛК)* Початкові відомості про специфіку розуміння краси в різних культурах. *(УС)* Видатні українські перекладачі творів зарубіжних поетів. *(ЕК)* Елементи фольклору і міфів у творах Р. Бернса і Г. Лонгфелло.	*Учень (учениця):* виразно читає твори поетів в українських перекладах та іноземною мовою (за умови володіння нею); висловлює враження від прочитаного, а також емоції й почуття, що виникли від зустрічі з поезією; дає визначення жанрів хайку, поема, знає їх характерні ознаки; визначає особливості розвитку сюжету (ліричного – не тільки перебіг зовнішніх подій, а передовсім плин образів, почуттів, емоцій, думок); характеризує образ ліричного героя, простежує зміни його внутрішнього стану, знаходить відповідні цитати в тексті; виявляє окремі особливості художньої мови у творах письменників (використання відповідних засобів – епітетів, метафор, повторів, інверсії тощо); знаходить у поетичних текстах художні деталі, виявляє їх роль у розкритті картин природи, станів ліричного героя; виявляє підтекст у прочитаних творах, можливості його різного трактування; визначає провідні теми, мотиви, ідеї прочитаних творів; усвідомлює специфіку розуміння краси в різних культурах на прикладі поетичних творів; вирізняє елементи фольклору (традиційні образи й символи, ознаки пісні) у вірші Р. Бернса «Моє серце в верховині…», елементи міфів і фольклору (традиційні образи, символи, сюжети, ознаки казки) в «Пісні про Гайавату» Г. Лонгфелло; характеризує образ Гайавати як національного героя; називає імена видатних українських перекладачів творів зарубіжних поетів, показує майстерність їхніх художніх перекладів, барви української мови.
7	4	ОБРАЗ МАЙБУТНЬОГО В ЛІТЕРАТУРІ Рей Дуглас Бредбері (нар. 1920). «Усмішка». Тривога за руйнування духовних цінностей в оповіданні «Усмішка». Образ Тома, його динаміка. Значення образу Джоконди для розкриття головної ідеї твору. Роберт Шеклі (1928-2005). «Запах думки». Утвердження сили людської думки у творі. Духовне й фізичне випробування Кліві. Роздуми автора про майбутнє людини та людства. Гуманістичний зміст оповідання – віра в перемогу людського розуму. *(ТЛ)* Конфлікт. Поглиблення поняття про фантастику. *(ЛК)* Образ майбутнього у творах сучасного мистецтва (живопис, кіно, музика та ін.). *(УС)* Українські письменники-фантасти, їхні твори для дітей. *(ЕК)* Том і Кліві: схожість і відмінності. Образи майбутнього в літературі та інших видах мистецтва.	*Учень (учениця):* виразно читає текст і визначає головну думку прочитаного, підтверджує її прикладами, цитатами з тексту; називає основні ознаки фантастичної літератури та виявляє їх у прочитаних творах; характеризує образи головних героїв фантастичних оповідань Р. Бредбері і Р. Шеклі; встановлює сутність конфлікту поміж героєм і світом (Том і натовп, Кліві і неземна цивілізація); характеризує образи майбутнього у творах письменників; зіставляє персонажів фантастичних творів (Том і Кліві); називає твори сучасного мистецтва на тему майбутнього (кіно, живопис, музика тощо), зіставляє їх із творами Р. Бредбері й Р.Шеклі; висловлює свою думку щодо майбутнього людства, ролі літератури й мистецтва в майбутньому.
8	4	СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА ЗРОСТАННЯ І ВЗАЄМИНИ ЗІ СВІТОМ (1-2 твори за вибором учнів і вчителя) Астрід Анна Емілія Ліндґрен (1907-2002). «Брати Лев’яче серце», «Міо, мій Міо» (1 за вибором). Основні відомості про життя і творчість письменниці, популярність її творів у різних країнах. Моральні цінності у творах А. Ліндгрен. Образи головних героїв. Перемога добра над злом. Міхаель Андреас Гельмут Енде (1929-1995). «Джим Ґудзик і машиніст Лукас». Фантастична країна Усландія та її мешканці (король, Лукас, пан Ермель, пані Ваас). Моральні цінності, що утверджуються у творі (дружба, кохання, сім’я, повага до інших, любов до батьківщини). Крістіне Нестлінґер (нар. 1936). «Конрад, або Дитина з бляшанки». Незвичайність образу Конрада, риси його характеру. Конрад і його становлення у світі. *(ТЛ)* Поглиблення понять про повість (психологічна повість, повість-казка), роман (фантастичний роман). (ЛК) Фентезі в різних видах мистецтва (література, кіно, живопис та ін.), комп’ютерних іграх тощо. Початкове уявлення про категорію «художність» в оцінці творів масового мистецтва. *(УС)* Сучасна українська література для дітей і про дітей. *(ЕК)* Порівняння образів дітей у творах українських і зарубіжних авторів.	*Учень (учениця):* розповідає про основні події сюжету творів, виокремлює в них кульмінаційні моменти; визначає актуальні проблеми у творах митців, пов’язані із зростанням дитини, її взаєминами із колективом, світом дорослих; висловлює і пояснює свою точку зору щодо вчинків персонажів, їхніх стосунків; визначає жанрові ознаки (казки, повісті, роману) в прочитаних творах; виявляє риси характерів героїв у життєвих випробуваннях; осмислює поняття «добро» і «зло», «життя» і «смерть», «любов» і «ненависть», «милосердя» і «байдужість» у процесі інтерпретації художніх образів, епізодів прочитаних творів, розмірковує про вибір життєвої позиції, моральні цінності; порівнює образи дітей і підлітків у прочитаних протягом року творах, називає своїх улюблених персонажів і висловлює власне ставлення до них; розповідає про свої улюблені твори сучасних письменників, виявляє в них актуальний зміст; розуміє значення категорії «художність» для оцінки творів масового мистецтва.
9	2	ПІДСУМКИ Узагальнення і систематизація навчального матеріалу. Завершення ІІ семестру (+ 2 год. резерв)	*Учень (учениця):* знає авторів і відомих українських перекладачів творів зарубіжних письменників, що вивчалися протягом року; розкриває ідейно-художній зміст, актуальність прочитаних творів, їх сюжетно-композиційні особливості, систему образів, жанрову своєрідність (окремих жанрів – оповідання, повість, роман, хайку, поема); знає визначення основних літературознавчих понять, що вивчалися протягом 5-6 класу, застосовує їх у процесі аналізу й інтерпретації текстів (окремих фрагментів і компонентів – образів, сюжетів та ін.); демонструє вміння зіставляти оригінали й переклади творів (на окремих рівнях – тематики, проблематики, образів, сюжетів, мовних особливостей та ін.), а також порівнювати твори різних видів мистецтва; усвідомлює взаємозв’язки української літератури з іншими літературами (на рівні окремих спільних рис міфології, жанрів (байка та ін.), тем (природа та ін.), образів (дітей та ін.) тощо).
		Для вивчення напам’ять Р. Бернс. «Моє серце в верховині…» М. Басьо. Хайку (3-4 за вибором учня) Г. Лонгфелло. «Пісня про Гайавату» (уривок, запропонований учням учителем)

7 клас

Усього – 70 годин;

текстуальне вивчення творів – 58 годин;

розвиток мовлення – 4 години;

позакласне читання – 4 години;

резервний час – 4 годин.

№№	К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за розділами)
1	2	ВСТУП Оригінал і переклад. Види перекладів, специфіка художнього перекладу. Переклад і переспів. *(ТЛ)* Поглиблення понять про оригінал і переклад. Переспів. *(ЛК)* Роль художніх перекладів у розвитку культурного діалогу, дружніх взаємин між народами. *(УС)* Основні відомості про розвиток української перекладацької традиції. Майстри художнього перекладу. *(ЕК)* Основні принципи аналізу та інтерпретації оригіналу і художнього перекладу. Переклад і переспів: схожість і відмінність.	*Учень (учениця):* дає визначення понять «оригінал», «переклад», «переспів», розрізняє їх (на прикладі окремих текстів); знає види перекладу – прямий (непрямий), точний (неточний), повний (неповний), вільний та ін., встановлює різницю поміж ними (на конкретних прикладах текстів); знає витоки й основні етапи української перекладацької традиції, імена видатних українських перекладачів, котрі зробили значний внесок в культуру України, прилучення українців до світових здобутків; порівнює переклад і переспів одного й того самого твору, встановлює схожість і відмінність між ними; розуміє значення опанування творів в оригіналі (іноземною мовою), роль художніх перекладів у розвитку культури, взаємин між народами, становленні особистості.
2	10	БИЛИНИ І БАЛАДИ Билина як жанр давньоруської літератури. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах. Основні цикли билин (Київський, Новгородський). «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник», «Садко» (1 за вибором учителя). Реальність (історія, побут, звичаї) і художня вигадка в билинах. Ідеал воїна-захисника в билині «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». Тема мистецтва і відкриття світу в билині «Садко». Втілення людських чеснот в образах героїв билин. Елементи фольклору. Балада як жанр фольклору і літератури. Характерні ознаки балади. «Король Лір і його дочки». Моральний урок у творі. Король Лір як вічний образ. «Як Робін Гуд став розбійником», «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном» (1 за вибором учителя). Ідеї свободи і служіння народові. Образ народного захисника Робіна Гуда. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805). «Рукавичка». Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність. Адам Міцкевич (1798-1855). «Світязь». Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А. Міцкевича. Символічні образи, елементи фольклору у творі. Роберт Льюїс Стівенсон (1850-1894). «Балада про вересовий напій». Основний конфлікт балади (батько і син – король, свобода - рабство). Утвердження духовної сили піктів, їх героїзму в захисті національних цінностей. Символіка твору. *(ТЛ)* Билина, балада, гіпербола, символ. *(ЛК)* Історія і культура Київської Русі. Зображення героїв билин і балад у мистецтві (живописі, музиці, мультиплікації та ін.). *(УС)* А. Міцкевич і Україна. Музеї А. Міцкевича і пам’ятники письменникові в Польщі (Познань), Україні (Львів), Білорусі (Новогрудка). Українські образи й мотиви в баладі А. Міцкевича «Світязь». *(ЕК)* Порівняння особливостей фольклорних і літературних балад, оригіналів і перекладів (як цілісно, так і в окремих фрагментах).	*Учень (учениця):* виразно читає билини і балади, висловлює власне враження про них, емоційне ставлення до змальованих подій, героїв; дає визначення жанрів «билина», «балада», виявляє їх характерні ознаки в текстах прочитаних творів; знає цикли билин (Київський і Новгородський), ключові твори і героїв циклів; визначає характерні риси фольклорних балад («Король Лір і його дочки», балади про Робіна Гуда); характеризує образи билин і фольклорних балад як традиційні й вічні, розкриває втілення в них народних уявлень (про мораль, патріотизм, героїзм та ін.); переказує сюжет билин і балад (в окремих частинах і цілісно); визначає ключові (в тому числі кульмінаційні) моменти в літературних баладах і встановлює, як у ключових моментах виявляються риси героїв, увиразнюється ідея твору; характеризує образи персонажів літературних балад; виявляє засоби поетичної мови в билинах і баладах (гіперболи, епітети, метафори, повтори та ін.), в тому числі фольклорного походження; визначає у прочитаних творах символи (наприклад, рукавичка, озеро, білі лілії, вересовий напій, кінь та ін.), розкриває їх прихований зміст; читає мовою оригіналу тексти літературних балад, аналізує їх (за умови володіння іноземною мовою); зіставляє оригінали літературних балад із художніми перекладами, виявляє особливості авторського відтворення особливостей оригіналів у перекладах; порівнює між собою різні художні переклади літературних балад; розкриває особливості відтворення сюжетів і образів билин і балад у мистецтві (творах живопису, музики, кіно, мультиплікації та ін. – за вибором); називає відомих перекладачів билин, зарубіжних балад, виявляє майстерність їхніх перекладів.
3	10	ІСТОРІЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ Вальтер Скотт (1771 – 1832). «Айвенго». В. Скотт – засновник історичного роману. Історія і художній вимисел у романі «Айвенго». Утілення в образі Айвенго кодексу лицаря, художні засоби створення образу. Зіткнення добра, краси й справедливості із жорстокістю і підступністю. Образи Бріана де Буагильбера, принца Джона, Фрон де Бефа, Моріса де Брасі, Ровени, Ребекки. Історичний колорит твору і засоби його створення. Динаміка сюжету і гумор. Друга світова війна у європейській поезії (К.І. Галчинський («Лист з полону», «Пісня про солдатів Вестерплятте» та ін.), А. Марґул-Шпербер («Про назву концтабору Бухенвальд»), І. Вайсґлас («Круки»), С. Гудзенко («Нас не треба жаліти…»), Ю. Друніна («Зінка») та інші – 2-3 твори за вибором учнів і вчителя). Зображення трагедії Другої світової війни з різних боків Європи. Василь Володимирович Биков (1924 – 2003). «Альпійська балада». Особливості сюжету і композиції повісті. Образи Івана Терешка і Джулії. Протиставлення сили дружби і кохання світу насильства. Гуманістичний зміст повісті. Символічність назви твору, риси жанру балади в ньому. *(ТЛ)* Поглиблення понять про роман (історичний роман). Види і функції пейзажу у творі. Початкові поняття про художній час, художній простір. (ЛК) Культура проти війни (твори живопису, музики, кіно, в яких викривається фашизм). *(УС)* Висловлювання українських митців про В. Скотта, його вплив на розвиток історичного роману. *(ЕК)* Порівняння образів персонажів (Бріан де Буагильбер і Айвенго, леді Ровена і Ребекка). Зіставлення літературних творів із їх утіленнями в інших видах мистецтва (кіно, театр, ілюстрації та ін.).	*Учень (учениця):* знає основні відомості про життя і творчість письменників; виразно читає твори (фрагменти або цілісно), виявляє емоційне враження від прочитаного, пояснює своє ставлення; виявляє історичну основу прочитаних творів; висловлює власне судження щодо подій і образів, підтверджує свою думку цитатами з тексту; переказує текст (у частинах або цілісно) з виявленням особливостей сюжету (епічного або ліричного); характеризує образи персонажів, виявляє в них ключові риси, національний і загальнолюдський зміст; порівнює образи героїв (Бріан де Буагильбер і Айвенго, леді Ровена і Ребекка), виявляє схожість і відмінності між ними; вирізняє у прочитаних текстах художні засоби створення образів персонажів, встановлює функції засобів образотворення; характеризує образ автора і засоби вираження авторської позиції; визначає види і функції пейзажу у прочитаних творах (розкриття образів, національного колориту, авторської позиції, ідеї); дає визначення поняття «художній час», пояснює його відмінність від хронологічного часу; виокремлює епізоди текстів, де відбувається зміщення лінійного часу, відхід автора від хронологічної послідовності у викладі подій, пояснює значення цього прийому; дає визначення поняття «художній простір», встановлює особливості художнього простору в прочитаних творах; аналізує ліричні твори про Другу світову війну; розуміє значення культури в боротьбі за мир, демократичні цінності.
4	6	ДУХОВНЕ ВИПРОБУВАННЯ ЛЮДИНИ Джеймс Олдрідж (нар. 1918). «Останній дюйм». Проблема взаємин між батьками й дітьми. Символічність назви оповідання. Образи Бена і Деві, художні засоби їх створення. Віра у внутрішні можливості людини, подолання нею життєвих випробувань, здатність до порозуміння. Утвердження сімейних цінностей. Редьярд Кіплінг (1865-1936). «Балада про Схід і Захід». «Якщо…». Протистояння і примирення Сходу й Заходу в «Баладі про Схід і Захід» Р. Кіплінга. Антитези у творі. Ідеї миру і дружби. Динаміка образів головних героїв (Камаль, полковничий син). Проблема духовного випробування людини та її моральної стійкості у вірші Р. Кіплінга «Якщо». Сюжет і композиція вірша. Художні особливості твору, його провідна ідея (людина повинна залишатися собою у різних життєвих випробуваннях, зберігати вірність моральним принципам). *(ТЛ)* Поглиблення понять про баладу (літературну), оповідання, вірш. *(ЛК)* Втілення творів Дж. Олдріджа, Р. Кіплінга в мистецтві (кіно, ілюстрації тощо). *(УС*) Дж. Олдрідж і Україна. Українські переклади творів митців. *(ЕК)* Порівняння оригіналів і художніх перекладів (фрагментів) творів митців. Завершення 1 семестру (+ 2 год. резерв)	*Учень (учениця):* виразно читає художні тексти, емоційно сприймає, висловлює враження від прочитаних творів; розкриває історичні, моральні, філософські проблеми у творах письменників, актуальність проблематики оповідань для сьогодення; розповідає про основні факти життя і творчості митців; вирізняє напружені (кульмінаційні) моменти сюжету, їх значення для розкриття образів персонажів; аналізує образи персонажів: їх характерні риси, вчинки, стосунки з іншими персонажами, динаміку, засоби створення (художня деталь, символи та ін.); визначає у творах антитези, пояснює, як вони реалізовані у творах; знаходить у прочитаних творах символи, виявляє їх прихований зміст, множинність трактування; порівнює оригінали й художні переклади (фрагменти) творів митців (за умови володіння іноземною мовою); висловлює власне ставлення до порушених у творах філософських і моральних проблем.
5	9	ДРУЖБА І КОХАННЯ Олександр Сергійович Пушкін (1799-1837). «19 жовтня 1825 року» Дитинство і юність О.С. Пушкіна. 19 жовтня – День Ліцею. Ліцейські друзі поета. Уславлення дружби й вірності у вірші О.С. Пушкіна «19 жовтня». Авторські спогади і роздуми у творі. Шолом-Алейхем (1859-1916). «Пісня над піснями». Віхи життєвого і творчого шляху письменника. Відображення у його творах долі єврейського народу. Тема кохання в повісті Шолом-Алейхема «Пісня над піснями». Еволюція героїв (Шимек і Бузя) у часі. Біблійні мотиви в повісті. Утвердження етичних цінностей. Олександр Грін (1880-1932). «Пурпурові вітрила». Поєднання реального і фантастичного в повісті. Основний конфлікт твору (Каперна – мрія). Ассоль і Грей. Символіка образу пурпурових вітрил. Вірші зарубіжних поетів про дружбу і кохання (Р. Бернс («Любов»), Г. Гейне («Коли настав чудовий май…»), К.М. Симонов («Жди мене…») та інші – 2-3 за вибором учнів і вчителя). Поетизація високого почуття, розкриття його сутності. *(ТЛ)* Поглиблення понять про вірш, повість, образ автора. Феєрія (повість-феєрія). *(ЛК)* Біблія («Пісня над піснями»). Екранізації, ілюстрації, театральні вистави за творами митців. *(УС)* Музей О.С. Пушкіна в Царському Селі (Ліцей). Шолом-Алейхем і Україна. Літературні музеї Шолом-Алейхема (Київ, Тель-Авів) і Олександра Гріна (Феодосія). Пам’ятники О.С. Пушкіну, Шолом-Алейхему, Олександру Гріну в Україні й за кордоном. *(ЕК)* Феєрія і казка: схожість і відмінності. Порівняння образів персонажів (Бузя – Ассоль, Шимек – Артур Грей).	*Учень (учениця):* знає і розповідає про основні факти життя і творчості митців, їх зв’язки з Україною, увічнення їхньої пам’яті в літературних музеях, пам’ятниках; виявляє факти біографії О.С. Пушкіна у вірші «19 жовтня 1825 року»; визначає основну ідею вірша О.С. Пушкіна «19 жовтня 1825 року», знаходить відповідні цитати; характеризує образ автора у вірші О.С. Пушкіна «19 жовтня 1825 року», його спогади, зміни образу автора в часі; визначає роль описів природи у вірші «19 жовтня 1825 року», розкриває їх емоційне забарвлення і художні засоби втілення певних емоцій і почуттів; переказує основні події повістей «Пісня над піснями» Шолом-Алейхема і «Пурпурові вітрила» Олександра Гріна; визначає особливості сюжету і композиції повістей; характеризує духовно-емоційний світ головних героїв повістей, зміни (або незмінність) їхніх внутрішніх якостей; розкриває сутність трактування проблеми кохання у творах Шолом-Алейхема і Олександра Гріна; висловлює власні судження щодо персонажів (Шимек, Бузя, Ассоль, Артур Грей), їхнє ставлення до кохання і світу; визначає теми, провідні мотиви, ідеї у повістях «Пісня над піснями» і «Пурпурові вітрила»; називає символи у повістях митців, розкриває їх зміст, функції у творах; зіставляє образи Бузі і Ассоль, Шимека і Артура Грея, визначає схожість і відмінність між ними; дає визначення поняття «феєрія», називає ознаки феєрії у повісті «Пурпурові вітрила», схожість і відмінність феєрії від жанру казки»; виразно читає (в тому числі напам’ять) вірші зарубіжних авторів про кохання, висловлює враження від прочитаних творів, інтерпретує їх.
6	6	ЛІТЕРАТУРНИЙ ДЕТЕКТИВ Детектив як жанр літератури, характерні ознаки жанру. Жанрове розмаїття детективів. Едгар Аллан По (1809-1849). «Золотий жук». Е.А. По – засновник жанру детективу у світовій літературі. Захопливий сюжет повісті «Золотий жук». Особливості композиційної будови твору – «розповідь у розповіді», її художнє значення (поєднання різних точок зору, створення емоційної напруги, таємничої атмосфери та ін.). Образи Вільяма Леграна, Джупітера, оповідача. Артур Конан Дойл (1859-1930). «Записки про Шерлока Холмса» («Пістрява стрічка», «Спілка рудих»). А. К. Дойл – відомий автор класичних детективів, популярність його героїв у різних країнах. Особливості сюжету і композиції оповідань про Шерлока Холмса. Шерлок Холмс як безпосередній учасник розв’язання сімейного конфлікту в оповіданні «Пістрява стрічка». Іронічне зображення пристрасті людини до легкого збагачення в оповіданні «Спілка рудих». Сутність «дедуктивного методу» Шерлока Холмса, утвердження в його образі сили інтелекту і моральних якостей. Доктор Ватсон як оповідач. Різні точки зору на події як художній прийом створення атмосфери таємничості. *(ТЛ)* Оповідач і розповідач. Початкове поняття про точку зору. *(ЛК)* Відомі екранізації творів Е.А. По і А.К. Дойла. Музеї Е. По в США (Балтимор, Річмонд), Шерлока Холмса у Великобританії (Лондон), Росії (Москва). Пам’ятники письменникам та їхнім героям. *(УС)* Українські письменники – майстри детективного жанру. *(ЕК)* Порівняння оригіналів і художніх перекладів. Порівняння літературних детективів з екранізаціями.	*Учень (учениця):* дає визначення жанру «детектив», виявляє його характерні ознаки на прикладі прочитаних творів; знає про історію виникнення і формування жанру у світовій літературі, видатних представників детективної літератури; розповідає про ключові віхи життя і творчості Е.А. По і А. К. Дойла, називає їх найвідоміші книги, причини популярності серед різних поколінь; виявляє характерні ознаки циклу в «Записках про Шерлока Холмса»; висловлює враження від прочитаних творів письменників, розповідає про своїх улюблених героїв; виявляє особливості сюжету і композиції творів Е.А. По і А. К. Дойла; встановлює значення прийому «розповідь у розповіді» в текстах письменників; характеризує образи персонажів (Легран, Джупітер, Шерлок Холмс, Ватсон, учасники злочинів та ін.); змальовує образи оповідачів, називає їхні провідні риси, роль у розгортанні сюжету (спостерігач, безпосередній учасник сюжету (персонаж) тощо); розуміє поняття «точка зору», виявляє у творах різні точки зору (персонажів, оповідача) на події, зіставляє їх; розповідає про відомі екранізації за творами Е.А. По і А. К. Дойла (1-2 за вибором), висловлює власне судження про втілення героїв детективів засобами кіномистецтва; порівнює оригінали й художні переклади творів письменників (за умови володіння іноземною мовою).
7	6	СВІТОВА НОВЕЛА Новела як літературний жанр, її характерні ознаки, різновиди. О. Генрі (1862-1910). «Дари волхвів», «Останній листок». О. Генрі – майстер новели. Моральні цінності в новелі «Дари волхвів». Біблійні мотиви у творі, художні деталі. Новела «Останній листок» - гімн людині, котра здатна на самопожертву заради ближнього. Специфіка розкриття образу Бермана (непримітна зовнішність, невдаха, найкращий «шедевр» митця). Образи дівчат, їх динаміка (Сью, Джонсі). Особливості художньої мови новели, розповідач. Герберт Джордж Уеллс (1866-1946). «Чарівна крамниця». Видатний англійський фантаст Г.Дж. Уеллс. Точка зору дорослого і дитини в новелі «Чарівна крамниця». «Дива» та їх сприйняття персонажами. Оповідач твору (батько). Особливості дитячого світу в оповіданні. Роль елементів фантастики. Рюноске Акутагава (1892-1927). «Павутинка». Майстер японської новели Р. Акутагава. Втілення ідеї про моральну справедливість у новелі «Павутинка». Філософський зміст твору. Підтекст. *(ТЛ)* Поглиблення понять про оповідача і розповідача, точку зору. Новела та її різновиди. *(ЛК)* Біблія («Поклоніння волхвів»). Музей О. Генрі в США (Остін). Древні храми-музеї Японії. *(УС)* Українські письменники – майстри новели. *(ЕК)* Порівняння образів героїв новел О. Генрі. Порівняння оригіналів і художніх перекладів новел О. Генрі, Г. Уеллса (окремих фрагментів творів).	*Учень (учениця):* дає визначення жанру новели, виявляє її характерні ознаки у прочитаних творах; розрізняє за змістом різновиди новел (психологічну, філософську, фантастичну та ін.); виразно читає і переказує (близько до тексту) новели письменників; виявляє у новелах зарубіжних митців основні проблеми (моральні, філософські та ін.), їх художнє втілення в подіях, образах, символах, назвах та інших компонентах твору; визначає особливості розвитку сюжету новел, напружені (кульмінаційні) моменти творів; характеризує образи персонажів новел у їхніх стосунках, динаміці, виявляє ключові риси персонажів, їх моральні якості; розмірковує над фіналами творів, дає їм (фіналам) власне тлумачення; характеризує образи оповідача («Чарівна крамниця» Г.Дж. Уеллса) і розповідача (новели О. Генрі), розрізняє їх за формами оповіді (оповідач – від 1-ої особи, розповідач – від 3-ої особи); виявляє культурні паралелі в текстах новел (біблійні мотиви в новелі «Дари волхвів» О. Генрі, зв’язок із японськими традиціями в новелі «Павутинка» Р. Акутагави); розкриває підтекст окремих епізодів творів; порівнює оригінали і художні переклади новел (за умови володіння іноземною мовою); порівнює образи героїв новел О. Генрі; знає про втілення сюжетів новел у різних видах мистецтва, висловлює ставлення до них (1-2 твори за вибором).
8	7	СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА Я І СВІТ (1-2 твори за вибором учнів і вчителя) Айзек Азімов (1920-1992). «Фах». Роздуми про майбутнє людини і людства. Образ Джорджа Плейтена. Проблема духовної реалізації людини. Розуміння сутності культури й освіти, призначення людини в сучасному світі. Утвердження сили людського інтелекту, самостійності мислення, творчої уяви, моральних цінностей. Діана Вінн Джонс (1934-2011). «Мандрівний замок Хаула». Поєднання елементів казки і детективу у творі. Образ Софі, світ її мрій, бажань, жахів. Значення художнього прийому чаклунства у творі. Корнелія Функе (нар. 1958). «Чорнильне серце». Тема «оживлення» книги у творі. Образ Меґі – дівчинки, котра любить читати. Її пригоди й духовне випробування. Поєднання уявного і реального світів. Сучасна зарубіжна поезія (1-2 твори за вибором учнів і вчителя). *(ТЛ)* Поглиблення понять про оповідача, розповідача роман, повість, фентезі. Поглиблення уявлень про категорію «художність» в оцінці творів масового мистецтва. *(ЛК)* Коло читання підлітків у різних країнах. *(УС)* Бібліотеки України. Сучасні літературні видання для дітей і підлітків. *(ЕК)* Порівняння оригіналів і художніх перекладів (окремих фрагментів). Порівняння образів підлітків у творах.	*Учень (учениця):* знає основні відомості про життя і творчість сучасних письменників; розповідає про ключові події сюжету творів; розкриває актуальні теми і проблеми у прочитаних текстах; характеризує образи головних героїв, їх сприйняття світу, стосунки з батьками, друзями та ін.; аналізує окремі фрагменти тексту (в тому числі в оригіналі за умови володіння іноземною мовою); визначає особливості художньої оповіді у творах (від 1-ої чи 3-ої особи), роль оповідної форми у розкритті образів героїв; порівнює оригінал і переклад в окремих фрагментах (за умови володіння іноземною мовою); порівнює образи підлітків у прочитаних творах; оцінює (з допомогою вчителя) художню вартість прочитаних творів; володіє інформацією про бібліотеки України (центральні, а також у рідному місті, селі), їх структуру, організацію роботи (в тому числі через Інтернет); знає сучасні літературні видання для підлітків; цікавиться колом читання підлітків в інших країнах; розповідає про твори сучасних авторів, які привернули його увагу, пояснює свої уподобання; виявляє початкові вміння розрізнення художньої вартості сучасних творів; виразно читає, аналізує ліричні твори (1-2) сучасних зарубіжних авторів (за вибором).
9	2	ПІДСУМКИ Узагальнення і систематизація навчального матеріалу. Завершення ІІ семестру (+ 2 год. резерв)	*Учень (учениця):* знає авторів і відомих українських перекладачів творів зарубіжних письменників, що вивчалися протягом року; аналізує й інтерпретує художні твори (окремі компоненти й цілісно (малі жанри – вірші, балади, оповідання, новели)); знає визначення основних літературознавчих понять, що вивчалися протягом 5-7 класу, застосовує їх у процесі аналізу й інтерпретації тексту; визначає жанрові ознаки, форми оповіді (від 1-ої чи 3-ої особи) у творах, що вивчалися протягом року; демонструє вміння зіставляти оригінали й переклади творів (на окремих рівнях – тематики, образів, мовних особливостей та ін.), а також порівнювати твори різних видів мистецтва, твори українських і зарубіжних авторів (в окремих аспектах – теми, ідеї, образи, жанри та ін.).
		Для вивчення напам’ять Ф. Шиллер. «Рукавичка» 1 вірш про Другу світову війну (за вибором учня) 1 вірш на тему дружби і кохання (за вибором учня)

8 клас

Усього – 70 годин;

текстуальне вивчення творів – 60 годин;

розвиток мовлення – 4 години;

позакласне читання – 4 години;

резервний час – 2 години.

№№	К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за розділами)
1	2	ВСТУП Література і культура. Роди літератури (епос, лірика, драма), їх характерні ознаки. Літературний процес. Основні літературні епохи, напрями, течії, специфіка їх розвитку в різних країнах. *(ТЛ)* Рід літератури, епос, лірика, драма. Початкові поняття про літературний напрям, літературну течію. *(ЛК)* Своєрідність культури різних країн, народів, національностей. *(УС)* Взаємозв’язки української і зарубіжних літератур. Втрати національних літератур у радянську добу. *(ЕК)* Порівняння ознак епосу, лірики, драми. Співвіднесення українського літературного процесу з основними етапами європейського літературного процесу.	*Учень (учениця):* розрізняє поняття «культура» і «література»; знає основні періоди розвитку культури (з опорою на знання із всесвітньої історії); розуміє поняття «літературний процес», його ключові ознаки і закономірності; називає основні епохи (періоди) літературного процесу в різних країнах; дає визначення понять «літературний напрям», «літературна течія», розрізняє їх (як ціле і частку); дає визначення понять «рід літератури», «епос», «лірика», «драма», називає їх характерні ознаки, демонструє прикладами з прочитаних творів; порівнює етапи українського літературного процесу з розвитком європейського літературного процесу.
2	9	СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ'ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ Загальнокультурне значення священних книг народів світу, найвідоміші з них. Священні книги як вихідна основа світових релігій, етичних уявлень, мистецтва різних народів. Веди (огляд). Веди як пам’ятка індоєвропейської словесності II-I тис. до н.е. Спільність міфів Вед для індійців та аріїв, слов’ян дохристиянської пори. Образи ведійської міфології (боги, напівбоги, герої, ворожі сили, символи та ін.). Космогонічні міфи Вед. Біблія. Старий Заповіт (Створення світу. Каїн і Авель. 10 заповідей). Новий Заповіт (Євангеліє – 2-3 розділи за вибором учителя). Біблія як основа двох релігій – юдейської і християнської. Зв'язок Біблії з історією і міфологією. Структура Біблії, її складники. Ключові ідеї та образи Старого і Нового Заповітів. Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів. Коран (огляд). Коран – головна книга ісламу. Міфологічні сюжети, образи, моральні настанови в Корані. Побудова Корану, охоплення в ньому різних сфер людського життя. *(ТЛ)* Поглиблення понять про міф, міфологічний образ. *(ЛК)* Втілення сюжетів і образів священних книг людства у мистецтві (література, живопис, музика, скульптура, архітектура, кіно та ін.). *(УС)* Звернення українських письменників до образів, сюжетів, мотивів Біблії, Корану. Визначні пам’ятки християнства та ісламу в Україні й за кордоном. *(ЕК)* Схожість і відмінність між Біблією і Кораном як пам’ятками культури.	*Учень (учениця):* називає найвідоміші священні книги людства, розуміє їх значення для розвитку світових релігій, культури, мистецтва; розповідає про походження та побудову Вед, Біблії, Корану; називає основні міфи (їх різновиди) священних книг – Вед, Біблії, Корану; переказує окремі міфологічні сюжети (передбачені програмою) розкриває їх морально-філософський зміст; характеризує міфологічні образи, символи, що зустрічаються в сюжетах священних книг; виявляє гуманістичні цінності, втілені в священних книгах людства; пояснює окремі вислови зі священних книг; порівнює священні книги людства як пам’ятки культури – Білію і Коран, виявляє схожість і відмінності між ними; називає 1-2 твори українських і зарубіжних письменників, які зверталися до образів, сюжетів, мотивів священних книг, виразно читає ці твори митців (фрагменти або цілісно), аналізує специфіку втілення в художніх текстах компонентів священних книг (сюжетів, образів, мотивів); розкриває особливості відображення сюжетів і образів священних книг у творах світового мистецтва – живопис, музика, кіно та ін. (1-2 твори за вибором); називає визначні пам’ятки християнства та ісламу в Україні й за кордоном, виявляє в них особливості культури, втілення ідей, сюжетів і образів священних книг.
3	10	АНТИЧНІСТЬ Поняття про античність, її хронологічні межі. Основні етапи, роди і жанри античної літератури. Специфіка розвитку літератури в Давній Греції і в Давньому Римі. Концепція людини і світу в античній літературі (ідея гармонії тілесного і духовного, любов до життя в усіх його проявах, відкриття світу, героїчне служіння, катарсис, поєднання реального і міфологічного та ін.). Давньогрецька міфологія. Основні цикли давньогрецьких міфів. Міфологічна основа героїчного епосу. Міфи троянського циклу. Троя. Паріс викрадає Єлену. Облога Трої. Смерть Ахілла. Троянський кінь (2-3 за вибором учителя). Відображення історичних подій у міфах троянського циклу. Ключові образи циклу, їх гуманістичний зміст. Міфологічні символи (яблуко розбрату, троянський кінь та ін.). Гомер. «Іліада» (огляд). «Двобій Ахілла і Гектора» (пісня 22, вірші140-410), «Пріам у Ахілла» (пісня 24, вірші 470-670). Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур. Міфологічна основа гомерівського епосу. Образи Ахілла і Гектора. Гуманістичний зміст «Іліади». Катарсис. Особливості розвитку і види лірики в Давній Греції. Тіртей (VII ст. до н.е.). «Добре вмирати тому…». Ідея захисту рідної країни в елегії. Античний ідеал героя. Авторська позиція. Сапфо (VII-VI ст. до н.е.). «До Афродіти» («Барвношатна владарко, Афродіто…). Звернення у вірші до Афродіти – богині кохання. Образ ліричної героїні, глибина її почуттів і переживань. Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Основні жанри давньогрецької драми – трагедія і комедія. Есхіл (бл. 525-бл. 456 рр. до н.е.). «Прометей закутий». Значення творчості Есхіла для розвитку європейської драми і театру. Втілення міфу про Прометея у трагедії «Прометей закутий». Основний конфлікт трагедії. «Дари» Прометея людству. Ідеї служіння, самопожертви, свободи. «Золота доба» давньоримської літератури. Публій Вергілій Марон (70-19 рр. до н.е.). «Енеїда» (огляд, 1-2 уривки за вибором учителя). Зв’язок твору з гомерівським епосом, міфологією. Ідея громадського служіння, утвердження величі держави. Образ Енея та його значення в композиції твору. Образ Риму. Квінт Горацій Флакк (65-8 рр. до н.е.). «До Мельпомени» («Мій пам’ятник стоїть…»). Тема мистецтва і призначення митця у творі. Пам’ятник як символ вічності поезії. Розуміння автором значення свого доробку. Публій Овідій Назон (43р. до н.е. – бл. 18 р.н.е.). «Сумні елегії» («Життя поета» (IV, 10)). Життя і творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми «Метаморфози» (огляд). Конфлікт митця із владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у «Сумних елегіях». Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору (в межах циклу «Сумні елегії»). Вплив античності на розвиток світової літератури й культури. *(ТЛ)* Героїчний епос, елегія, ода, віршований розмір (гекзаметр, пентаметр), трагедія. *(ЛК)* Вічні образи античності в мистецтві (живопис, скульптура, музика, кіно та ін.). Античні образи й мотиви у творчості письменників різних часів і народів. *(УС)* Українські переклади творів античних митців. Херсонес (Крим). *(ЕК)* Ахілл і Гектор (порівняльна характеристика образів). Зевс і Прометей у міфах і в трагедії «Прометей закутий» Есхіла. Елегії Тіртея і Овідія.	*Учень (учениця):* знає загальні особливості розвитку античної літератури; називає видатних представників античної літератури, їхній внесок в історію світової культури; розкриває концепцію людини і світу в античній літературі, показує її втілення у прочитаних творах; називає основні цикли давньогрецьких міфів (троянський, фіванський, про аргонавтів), їх ключові міфологічні образи і сюжети; переказує сюжети троянських міфів, передбачених програмою; характеризує центральні міфологічні образи й символи троянського циклу; розповідає про основні факти життя і творчості митців; розкриває специфіку втілення міфологічних образів і сюжетів у творах античних авторів; знає визначення понять «героїчний епос», «елегія», «ода», «трагедія», їх характерні ознаки, які виявляє у прочитаних текстах; знає визначення поняття «віршований розмір», виявляє гекзаметр і пентаметр у прочитаних творах; аналізує вірші поетів з акцентом на розкриття античних ідеалів, авторської позиції; знає загальні особливості розвитку лірики, епосу і драми в добу античності; розкриває художні конфлікти в прочитаних творах; характеризує образи Ахілла, Гектора («Іліада» Гомера), Прометея («Прометей закутий» Есхіла), Енея («Енеїда» Вергілія); встановлює схожість і відмінності поміж міфологічними образами та їх утіленнями в літературних творах (на прикладі прочитаних текстів); розкриває специфіку втілення вічних образів античності в зарубіжній і українській літературі, у творах світового мистецтва (на прикладі 1-2 творів за вибором); називає імена відомих українських перекладачів творів античності, знає про їхній внесок у розвиток української культури, прилученні українства до світових вершин.
4	9	СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур. Вплив релігії, філософії на літературу і культуру в добу Середньовіччя. Основні жанри середньовічної літератури на Заході й Сході. Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан. Лі Бо (701-762). «Печаль на яшмовому ганку», «Призахідне сонце навіює думки про гори», «Сосна біля південної галереї» (1-2 за вибором учителя). Основні теми і мотиви лірики митця. Вплив даосизму на його світогляд. Своєрідність пейзажів Лі Бо, втілення в них краси природи і духовного життя. Ду Фу (712-770). «Пісня про хліб і шовк», «Весняний краєвид», «Подорожуючи, вночі описую почуття» (1-2 за вибором учителя). Зв'язок поезії Ду Фу з історичною реальністю. Вплив конфуціанства на його світогляд. Національні образи, символи в ліриці митця. Образ ліричного героя, його сприйняття життя і природи, почуття, мрії, ідеали, дума про батьківщину. Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники. Омар Хайям (бл. 1048-після 1122). Рубаї. Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми і мотиви творчості Омара Хайяма. Злиття образу автора і ліричного героя-філософа. Література середньовічної Європи: основні тенденції і жанрово-тематичне розмаїття. «Пісня про Роланда» (X ст.) (2-3 розділи за вибором учителя). Історична основа твору і поетичне переосмислення в ньому реальних подій. Патріотичні ідеї в «Пісні про Роланда». Образна система (Роланд, Ганелон, Карл та ін.). Елементи фольклору. Особливості поетичної мови твору. Аліг’єрі Данте (1265-1321). Сонет 11 («В своїх очах вона несе кохання…»). Данте як ключова постать італійського Середньовіччя і переходу до Відродження. Загальна характеристика його творчості. Утілення в сонеті 11 Данте краси високого почуття кохання. *(ТЛ)* Поглиблення понять про героїчний епос (середньовічний). Рубаї, сонет. *(ЛК)* Культурні центри Середньовіччя на Сході і Заході. Ключові поняття китайської міфології, філософії (конфуціанство, даосизм), які знайшли відбиток у літературі. Християнство. Іслам. *(УС)* Українські перекладачі середньовічних творів. *(ЕК)* Порівняння образів ліричних героїв Лі Бо, Ду Фу, Омара Хайяма. Порівняння персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд – Ганелон, Карл – Ганелон). Завершення І семестру (+ 1 год. резерв)	*Учень (учениця):* знає і пояснює хронологічні межі доби Середньовіччя, основні ознаки й тенденції розвитку середньовічних літератур Заходу і Сходу; називає видатних представників середньовічної літератури Заходу і Сходу, їхній внесок у розвиток світової культури; характеризує історичний і культурний контекст розвитку середньовічних літератур; розповідає про основні віхи життя й творчості письменників (твори яких передбачені для текстуального вивчення), їх роль у розвитку національних літератур; показує вплив релігії, філософії на художню літературу на прикладі прочитаних текстів; знає ключові періоди й жанри середньовічної літератури на Заході і Сході; дає визначення жанрів «героїчний епос» (середньовічний), «рубаї», «сонет», виділяє їх жанрові ознаки у прочитаних творах; виявляє основні теми і мотиви в ліриці митців; визначає символи та їх прихований зміст у творах поетів; характеризує образ ліричного героя у текстах, рекомендованих програмою; знає історичну основу «Пісні про Роланда» та особливості її художнього втілення у творі; переказує, аналізує й інтерпретує окремі частини (епізоди) «Пісні про Роланда»; характеризує образи персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд, Карл, Ганелон), визначає засоби їх художнього зображення (на прикладі уривків з тексту); висловлює власне ставлення до персонажів та їхніх вчинків; порівнює художні образи персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд – Ганелон, Карл – Ганелон); виявляє риси фольклору в «Пісні про Роланда»: символи, повтори, постійні епітети, метафори тощо (на прикладі уривків з тексту за вибором учня); зіставляє образи ліричних героїв у східній поезії (Лі Бо, Ду Фу, Омар Хайям); виявляє актуальний зміст середньовічних творів, вічність порушених у них проблем; знає українських перекладачів середньовічних творів; виявляє особливості художньої мови творів митців (в українських перекладах).
5	10	ВІДРОДЖЕННЯ Епоха Відродження (Ренесансу) в Європі. Гуманізм. Культ античності. Характерні риси ренесансної культури і літератури. Франческо Петрарка (1304-1374). Сонети № 61, 132. Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки. Образ ліричного героя і героїні. Втілення гуманістичних ідеалів у поезії митця. Структура сонетів Ф. Петрарки. Вільям Шекспір (1564-1616). Сонети № 66, 116, 130. Виключна роль В. Шекспіра в розвитку англійської національної літератури і світового мистецтва. Основні теми сонетів В. Шекспіра – кохання до Смаглявої леді, дружба. Відображення внутрішнього світу ренесансної людини (через описи природи, змалювання сили почуттів та ін.). Художні особливості сонетів В. Шекспіра. Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра. Історія створення. Конфлікт справжнього почуття і забобонів. Оспівування чистого пристрасного кохання Ромео і Джульєтти, вплив кохання на людську особистість (зміни в характерах головних героїв, їх еволюція). Проблема життя і смерті. Трактування фіналу. Гуманістична цінність трагедії В. Шекспіра, її популярність серед різних поколінь. Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616). «Дон Кіхот» I частина (огляд, 2-3 розділи за вибором учителя). Історія створення роману, його зв’язок з лицарськими романами, пародійний характер. Особливості сюжету і композиції твору (ситуації «великої дороги», випробування). Конфлікт високих прагнень Дон Кіхота і буденної дійсності, неможливості реалізації ідеалів героя. Дон Кіхот і Санчо Панса – парні образи, в яких втілено високу мрію і прагматизм. «Донкіхотство». Синтез різних жанрових ознак у романі (героїчного епосу, лицарського, авантюрно-пригодницького, філософського роману, пародії). Широта філософського змісту твору, можливість його різних тлумачень. Популярність вічних образів до сьогодні. *(ТЛ)* Поглиблення поняття про вічний образ, сонет, роман, трагедію. Катрен, терцет, ямб. *(ЛК)* Образи Ромео і Джульєтти, Дон Кіхота і Санчо Панси у світовому мистецтві (живопис, кіно, музика та ін.). Музей В. Шекспіра у Великобританії (Стретфорд-на-Ейвоні). Музей М. де Сервантеса Сааведри в Іспанії (Мадрид). *(УС)* Видатні українські перекладачі творів Ренесансу. Вершини українського сонету. *(ЕК)* Порівняння оригіналів і художніх перекладів сонетів В. Шекспіра. Порівняння образів героїнь сонетів Ф. Петрарки і В. Шекспіра, художніх засобів створення жіночих образів.	*Учень (учениця):* знає хронологічні межі Відродження, особливості світоглядного перевороту того часу, історичний і культурний контекст, роль античності в розвитку літератури; визначає риси гуманізму в літературних творах доби Відродження; розповідає про ключові віхи життя й творчості митців, розкриває їхній внесок в історію національних літератур і світової культури; дає визначення поняття «сонет», виявляє особливості його структури у творах Ф. Петрарки і В. Шекспіра; визначає провідні теми, мотиви в ліричних творах письменників (сонетах), розкриває специфіку художнього втілення високого почуття кохання; характеризує образ ліричного героя у сонетах (Ф. Петрарки, В. Шекспіра); зіставляє образи героїнь у сонетах митців; порівнює оригінали і художні переклади сонетів В. Шекспіра (за умови володіння англійською мовою); розкриває загальнолюдський зміст вічних образів ренесансних творів (Ромео і Джульєтта, Дон Кіхот і Санчо Панса); виявляє жанрові особливості творів («Ромео і Джульєтта», «Дон Кіхот»); аналізує ліричні твори (цілісно), драматичні і прозові твори (в окремих частинах і цілісно), виявляє в них морально-філософські проблеми, засоби художньої виразності; розкриває особливості художньої мови творів (в оригіналах і перекладах), наводить відповідні приклади, цитати; знає про втілення сюжетів, образів, мотивів ренесансної літератури у світовому мистецтві (1-2 твори за вибором); називає відомих українських перекладачів творів доби Відродження; виявляє окремі особливості відтворення перекладачем тексту оригіналу засобами української мови (за умови володіння іноземною мовою).
6	3	БАРОКО Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Формування нового бачення світу і людини в епоху бароко. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки. Луїс де Гонгора-і-Арготе (1561-1627). «Галерник». Втілення у вірші провідних тем барокової літератури: людина і Доля, блукання людини у Всесвіті, залежність від вищих сил, драматизм духовного життя. Символіка твору. Образ ліричного героя. Джонн Донн (1572-1631). «Мету я втратив. Жити без мети…», «Доброго ранку» (1 за вибором учителя). Роздуми про духовну сутність людини у віршах письменника. Напруга почуттів та емоцій ліричного героя. Символіка. Поетична мова. *(ТЛ)* Поглиблення понять про вірш (філософський). *(ЛК)* Бароко в різних видах мистецтва (живопис, архітектура, музика, паркове мистецтво та ін.). *(УС)* Бароко в Україні (загальні тенденції розвитку, окремі представники, твори) . *(ЕК)* Порівняння образів ліричних героїв барокових віршів, засобів утілення їхніх переживань і роздумів у творах зарубіжних авторів.	*Учень (учениця):* визначає провідні ознаки бароко як художнього напряму; розкриває специфіку барокового світосприйняття у прочитаних творах; виявляє у поетичних текстах провідні теми, ідеї, символи бароко, розкриває їх філософський зміст, дає власне тлумачення; аналізує образи ліричних героїв віршів, виявляє засоби їх створення (монолог, риторичні питання, заглиблення у внутрішній світ, епітети, метафори та ін.), наводить відповідні цитати; зіставляє образи ліричних героїв віршів Л. Гонгори, Дж. Донна; виявляє схожість і відмінність в окремих тенденціях (теми, мотиви, образи та ін.) розвитку бароко в Україні і в Західній Європі.
7	3	КЛАСИЦИЗМ Історичні умови, філософське та естетичні підґрунтя класицизму. Характерні ознаки класицизму як художнього напряму. Мольєр (1622-1673). «Міщанин-шляхтич». Мольєр – майстер класицистичної комедії. Художнє новаторство Мольєра у драматургії, вплив його відкриттів на світове театральне мистецтво. Історія створення комедії «Міщанин-шляхтич». Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення. Основні образи комедії (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт та ін.). Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Елементи народного театру. *(ТЛ)* Комедія, сатира, сарказм. Поглиблення понять про гумор, іронію. *(ЛК)* Класицизм у різних видах мистецтва (живопис, архітектура, музика та ін.). *(УС)* Специфіка розвитку тенденцій класицизму в Україні (в літературі та в інших видах мистецтва). *(ЕК)* Порівняння образів персонажів (Журден – Клеонт, Журден – Дорант).	*Учень (учениця):* розповідає про чинники формування класицизму як літературного напряму (історичні, філософські, естетичні); називає основні ознаки класицизму, демонструє їх на прикладі комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич», а також на прикладі творів (1-2 за вибором) класицистичного мистецтва (живопису, архітектури та ін.); дає визначення поняття «комедія», відрізняє від поняття «трагедія» (що вивчалося раніше); виявляє ознаки комедії у творі Мольєра «Міщанин-шляхтич»; називає основні теми і проблеми в комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»; характеризує персонажів комедії «Міщанин-шляхтич» (окремо і в порівнянні); дає визначення понять «сатира», «сарказм», знаходить їх приклади разом з іншими видами комічного (гумор, іронія), встановлює роль у тексті; розкриває сутність морального уроку, втіленого митцем засобами комедії; відзначає зв'язок комедії Мольєра з народним мистецтвом.
8	8	ПРОСВІТНИЦТВО Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру доби. Художні напрями (просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм). Джонатан Свіфт (1667-1745). «Мандри Лемюеля Гуллівера» (1 частина). Історія створення твору, зумовлена інтересом суспільства до географічних відкриттів і пошуками шляхів зміни суспільства. Просвітницькі ідеї у творі. Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини. Жанрова своєрідність роману (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики). Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Езопова мова. Йоганн Вольфганг Гете (1749-1832). «Вільшаний король», «Травнева пісня». Роль Й.В. Гете в історії Просвітництва. Нове розуміння природи у ліриці Й.В. Гете. Міфологічний зміст образів вірша «Вільшаний король». Ідея кохання і щастя у «Травневій пісні», ознаки фольклору. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805). «Івікові журавлі», «До радості». Тема мистецтва в баладі «Івікові журавлі». Образ митця Івіка, символічний зміст образу журавлів. Розуміння Ф. Шиллером і Й.В. Гете ролі античності в суспільстві. Просвітницька ідея об’єднання людства в оді «До радості» Ф. Шиллера. Оптимістичний пафос твору, який став гімном Євросоюзу. *(ТЛ)* Поглиблення понять про роман, оду. Композиція. *(ЛК)* Європейське мистецтво доби Просвітництва. *(УС)* Роль України в долі Європи XVIII ст. Осередки передового українства, внесок у духовне піднесення України. *(ЕК)* Елементи міфів та їх значення у творчості Й.В.Гете і Ф. Шиллера. Порівняння оригіналів і художніх перекладів.	*Учень (учениця):* розкриває чинники (історичні, філософські, естетичні) розвитку європейської літератури доби Просвітництва; знає основні художні напрями розвитку літератури й мистецтва Просвітництва, називає їх ознаки, демонструє прикладами з прочитаних текстів і творів мистецтва (за вибором); називає ключові ідеї Просвітництва, виявляє їх у прочитаних творах; знає видатних митців доби Просвітництва (Дж. Свіфт, Й.В. Гете, Ф. Шиллер та ін.), розкриває їх значення в культурному перевороті доби; визначає особливості сюжету і композиції роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера»; розкриває жанрову своєрідність роману «Мандри Гуллівера» (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики); виявляє специфіку езопової мови Дж. Свіфта; характеризує образ Гуллівера як тип людини нового часу (активної, мислячої, енергійної), визначає художні засоби його створення; знаходить у романі Дж. Свіфта приклади гумору, іронії, сатири, сарказму, визначає їх функції у творі; розкриває нове розуміння природи у ліричних творах Й.В. Гете; визначає міфологічний зміст образів і сюжету, фольклорні елементи у віршах Й.В. Гете, Ф. Шиллера; пояснює, чому ода «До радості» стала гімном Євросоюзу; розкриває втілення теми мистецтва і призначення митця у творах Просвітництва (Ф. Шиллера); знає про роль передового українства в розвитку Європи XVIII ст., в духовному піднесенні України у світі.
9	4	СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА У ПОШУКАХ СЕБЕ І ВИСОКОГО ПОЛЬОТУ (1-2 твори за вибором учнів і вчителя) Річард Бах (нар. 1936). «Чайка Джонатан Лівінгстон». Сюжет твору Р. Баха як філософська метафора людського буття. Алегоричні образи повісті. Втілення прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана. Художній конфлікт і можливість його подолання. Ознаки притчі у творі. Космовська Барбара (нар. 1958). «Буба», «Буба: мертвий сезон» (1 за вибором). Художній світ Б. Космовської. Батьки – діти, діди – онуки. Ідея поваги й любові до людини. Сімейні цінності у творі. Марина Аромштам (нар. 1960). «Коли відпочивають янголи». Учителька (Марсем) та її учні: два погляди на один світ. Моральні проблеми (сімейні драми, перше кохання, конфлікти батьків і дітей, пошуки шляху в житті та ін.) та їх осмислення у творі. Сучасна зарубіжна поезія (1-2 твори за вибором). *(ТЛ)* Поглиблення понять про метафору, алегорію, притчу. *(ЛК)* Сучасні літературно-художні видання творів зарубіжної літератури. *(УС)* Українські перекладачі творів зарубіжної класики і сучасної літератури. *(ЕК)* Порівняння образів персонажів у їхніх стосунках зі світом, пошуках себе і свого шляху в житті. Трансформація жанру казки в повісті-притчі Р. Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон».	*Учень (учениця):* виявляє актуальність порушених письменниками тем і проблем; розкриває особливості сюжету і композиції творів, їх жанрові ознаки, специфіку художнього конфлікту та його розв’язання; характеризує головних персонажів твору, визначає засоби їх створення у тексті; називає жанрові ознаки прочитаних творів; знаходить у прочитаних творах символи і розкриває їх зміст; характеризує особливості художньої оповіді творів, визначає, як в оповіді розкривається внутрішній стан персонажів, конфлікт; зіставляє персонажів творів; розповідає про свої улюблені книги, пояснює свій вибір, визначає їх художні ознаки; виразно читає, аналізує ліричні твори (1-2 за вибором) сучасних зарубіжних авторів.
10	2	ПІДСУМКИ Узагальнення і систематизація навчального матеріалу. Завершення ІІ семестру (+ 1 год. резерв)	*Учень (учениця):* знає основні епохи, напрями (їх ознаки) літературного процесу від античності до XVIII ст.; аналізує та інтерпретує твори письменників у контексті літературних напрямів і культури доби; знає визначення основних літературознавчих понять, що вивчалися протягом 5-8 класу, застосовує їх у процесі аналізу й інтерпретації тексту; визначає жанрові ознаки, специфіку образів, оповіді, мови пропонованих для вивчення творів; демонструє вміння зіставляти оригінали й переклади творів (на окремих рівнях, в окремих компонентах і цілісно), а також порівнювати твори різних видів мистецтва, твори українських і зарубіжних авторів.
		Для вивчення напам’ять Омар Хайям (2-3 рубаї за вибором учня) Ф. Петрарка. Сонет № 61 В. Шекспір. Сонет № 66 Ф. Шиллер. «До радості»

9 клас

Усього – 70 годин;

текстуальне вивчення творів – 60 годин;

розвиток мовлення – 4 години;

позакласне читання – 4 години;

резервний час – 2 години.

№№	К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за темами)
1	2	ВСТУП Роди і жанри літератури. Літературні жанри і стилі. Перехідні явища в літературі. *(ТЛ)* Жанр, стиль. *(ЛК)* Жанри і стилі як органічні елементи культури. Загальне і національне в структурі жанрів і стилів. (УС) Жанрово-стильові тенденції в українській та зарубіжних літературах на етапах літературного процесу. *(ЕК)* Специфіка жанрів у різних національних літературах (оповідання, роман, сонет та ін.). Розмаїття індивідуальних стилів митців.	*Учень (учениця):* дає визначення поняття «жанр», розуміє його зв’язок із родовим поділом літератури; називає жанри, які належать до різних родів (епос, лірика, драма), а також міжродові утворення (наприклад, балада, поема та ін.); визначає жанрові ознаки творів різних жанрів (на прикладі прочитаних текстів); дає визначення поняття «стиль», розрізняє стилі загальні (епох, напрямів, течій) та індивідуальні (стилі письменників); знає складники стилю (тематика, образотворчість, сюжетно-композиційні особливості, поетична мова); визначає стильову своєрідність творів; порівнює окремі жанри в національних літературах (на прикладі прочитаних творів); розкриває особливості індивідуальних стилів митців (на прикладі прочитаних творів).
2	18	РОМАНТИЗМ Історичні, естетичні, філософські чинники розвитку романтизму. Основні ознаки романтизму як напряму в літературі й мистецтві. Романтизм у різних країнах. Генріх Гейне (1797-1856). «Книга пісень» («На півночі кедр одинокий…», «Не знаю, що стало зо мною…», «Коли розлучаються двоє…»). Специфіка німецького романтизму і творчість Г. Гейне. «Книга пісень»: особливості композиції збірки, образ ліричного героя, фольклорні елементи (образи, мотиви, символи, жанрові ознаки пісні та ін.). Втілення високого почуття кохання у віршах митця. Особливості поетичної мови творів. Джордж Ноел Гордон Байрон (1788-1824). «Хотів би жити знов у горах…», «Мій дух як ніч…», «Мазепа». Вплив творчості Дж. Байрона на розвиток романтизму в Європі. Протиставлення мрії і дійсності у ліриці поета. Фольклорні і біблійні мотиви у віршах Дж. Байрона. Українська тема в поемі «Мазепа». Специфіка зображення образу гетьмана у творі (монолог героя, романтичний пейзаж як засіб увиразнення образу, динаміка образу та ін.). ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ Олександр Сергійович Пушкін (1799-1837). Лірика (До А.П. Керн («Я пам’ятаю мить чудову…»), «Я вас кохав…», «Я пам’ятник собі поставив незотлінний…»). «Євгеній Онєгін». Значення творчості О.С. Пушкіна для розвитку російської та світової літератури. Провідні мотиви його лірики. Тема кохання і призначення мистецтва у віршах митця. Взаємодія романтизму і реалізму в романі О.С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Реалістичне висвітлення романтичних тем (кохання, відчуження особистості, життя і смерті, розладу мрії та дійсності тощо) і образів (Онєгін – Тетяна, Ленський – Ольга). Традиції світової літератури і культури у творі (вплив Дж. Байрона та ін.). Дзеркальна композиція (лист Тетяни – відповідь Онєгіна – дуель – лист Онєгіна – відповідь Тетяни). Зображення різних сфер життя (історії і сучасності, столиці і провінції, народних звичаїв і кола культурних інтересів суспільства тощо). Художнє новаторство О.С. Пушкіна (у жанрі, мові, авторській позиції, підході до дійсності). Михайло Юрійович Лермонтов (1814-1841). Лірика («Сосна», «І нудно і сумно…», «На дорогу йду я в самотині…»). «Герой нашого часу». Мотиви світової скорботи у ліриці М.Ю. Лермонтова. Зв’язок творчості митця із традиціями європейського романтизму (Дж. Байрона, Г. Гейне та ін.). Особливості розвитку сюжету і композиції в романі «Герой нашого часу». Зв’язок твору з історичною і духовною атмосферою доби. Складність образу Печоріна, засоби його розкриття, духовна трагедія. Печорін у системі інших образів. Новаторство М.Ю. Лермонтова в жанрі роману. *(ТЛ)* Поглиблення понять про поему (романтична), роман (роман у віршах, філософсько-психологічний), віршовий розмір. Строфа (онєгінська). *(ЛК)* Романтизм у різних видах мистецтва (живопис, музика та ін.). Музеї Г. Гейне в Німеччині (Дюссельдорф), О.С. Пушкіна (Санкт-Петербург), М.Ю. Лермонтова (Москва, Тархани). Пам’ятники митцям в Україні та за кордоном. . *(УС)* Україна в житті і творчості зарубіжних митців. (ЕК) Порівняння віршів «На півночі кедр одинокий…» Г. Гейне і «Сосна» М.Ю. Лермонтова. Трансформація байронічних мотивів у творчості О.С. Пушкіна і М.Ю. Лермонтова. Тема «пам’ятника» у творчості Горація, О.С. Пушкіна. Порівняння образів Євгенія Онєгіна і Печоріна. Порівняння оригіналів, художніх перекладів, переспівів.	*Учень (учениця):* визначає специфічні ознаки романтизму як художнього напряму в літературі й мистецтві, чинники його розвитку (історичні, естетичні, філософські), національну специфіку в різних країнах; розповідає про основні віхи життя і творчості митців, їх внесок у духовну скарбницю національних літератур і світу; визначає провідні теми й мотиви ліричних творів письменників-романтиків; аналізує романтичні образи, засоби їх створення; знаходить у тексті, називає і розкриває зміст романтичних символів; відзначає зв’язок романтичних творів із фольклором, знаходить відповідні елементи (образи, символи, мотиви, жанрові ознаки тощо); відзначає зв’язок творів із традиціями світової культури (Біблією, філософією, мистецтвом тощо); розкриває специфіку втілення української теми в романтизмі (на прикладі поеми Дж. Байрона «Мазепа»); аналізує (цілісно) ліричні вірші поетів-романтиків, поему («Мазепа» Дж. Байрона); виявляє жанрові ознаки поеми і роману доби романтизму і взаємодії романтизму із реалізмом (на прикладі творів «Мазепа» Дж. Байрона, «Євгеній Онєгін» О.С. Пушкіна, «Герой нашого часу» М.Ю. Лермонтова); визначає особливості віршового розміру, строфічної організації поетичних творів (на прикладах прочитаних текстів); відзначає художнє новаторство митців – відкриття нових тем і мотивів, збагачення художньої мови, нові рішення в галузі образотворчості, жанрів тощо; порівнює оригінали (за умови володіння іноземною мовою), художні переклади, переспіви творів письменників; встановлює трансформацію байронічних мотивів у російському романтизмі (О.С. Пушкін, М.Ю. Лермонтов); виявляє схожість і відмінності в підходах митців у розкритті теми «пам’ятника» (Горацій, О.С. Пушкін); порівнює образи Євгенія Онєгіна і Печоріна; розповідає про роль України в житті і творчості митців, пояснює посилення інтересу Європи до України в добу романтизму; знає імена видатних українських перекладачів творів європейських романтиків; розуміє відкритість романтизму як художнього напряму, його взаємодію з іншими напрямами, демонструє формування реалістичних тенденцій у межах романтизму (на прикладі романів «Євгеній Онєгін» О.С. Пушкіна, «Герой нашого часу» М.Ю. Лермонтова); виявляє особливості індивідуальних стилів митців (на прикладі прочитаних творів).
3	10	РЕАЛІЗМ Поняття про реалізм та історія його формування. Характерні ознаки реалізму як літературного напряму (зв'язок із дійсністю, аналітизм, типовість образів і ситуацій, розкриття впливу соціального середовища на людину, критичний пафос, дослідження життя суспільства, психологізм та ін.). Взаємодія реалізму з іншими напрямами XIX ст. (романтизмом, натуралізмом). Оноре де Бальзак (1799-1850). «Гобсек». Основні віхи творчості та особливості світогляду письменника. «Людська комедія»: історія написання, художня структура, тематика і проблематика, образи. Повість «Гобсек» у структурі «Людської комедії». Сюжетно-композиційні особливості твору («розповідь у розповіді»). Багатогранність образу Гобсека (як соціального типу доби, як філософа та ін.), засоби його створення (портрет, психологічна деталь, монолог, вчинки, філософське ставлення до життя та ін.). Микола Васильович Гоголь (1809-1852). «Шинель». Петербурзький етап життя і творчості письменника. Цикл петербурзьких повістей: основні теми і проблеми. Побутовий, психологічний і філософський плани повісті «Шинель». Особливості сюжету і композиції. Образ Башмачкіна та засоби його створення. Образ столиці (як чужого й ворожого для людини простору). Трактування фіналу, значення елементів фантастики в реалістичному творі. Художнє новаторство М.В. Гоголя у відкритті теми «маленької людини». Федір Михайлович Достоєвський (1821-1881). «Хлопчик у Христа на ялинці». Розвиток гоголівської традиції зображення трагічної долі «маленької людини» в оповіданні Ф.М. Достоєвського «Хлопчик у Христа на ялинці». Образ міста. Образ дитини та його філософський зміст у художній свідомості митця. Християнська ідея любові до людини. *(ТЛ)* Поглиблення понять про образ (типовий), повість (соціально-психологічна, соціально-побутова, філософська), оповідання, художню деталь (психологічна). Психологізм, інтер’єр. *(ЛК)* Біблійні мотиви у творчості М.В. Гоголя («Шинель»), Ф.М. Достоєвського («Хлопчик у Христа на ялинці»). Реалізм у різних видах мистецтва (живопис, музика та ін.). Утілення образів і сюжетів творів О. де Бальзака, М.В. Гоголя, Ф.М. Достоєвського у мистецтві (ілюстраціях, кіно, театрі тощо). *(УС)* О. де Бальзак і Україна. Значення М.В. Гоголя для розвитку української та зарубіжних літератур. Музеї О. де Бальзака у Франції (Париж), М.В. Гоголя в Україні (Полтавщина) і Росії (Москва), Ф.М. Достоєвського у Росії (Москва). Пам’ятники митцям в Україні та за кордоном. *(ЕК)* Зіставлення специфіки розкриття теми грошей та їх впливу на людину в творчості О. де Бальзака і М.В. Гоголя. Зіставлення образів Башмачкіна (М.В. Гоголь) і хлопчика (в оповіданні Ф.М. Достоєвського). Завершення І семестру (+ 1 год. резерв)	*Учень (учениця):* дає визначення поняття «реалізм», називає його провідні ознаки, виявляє їх у прочитаних творах; розуміє особливості взаємодії реалізму з іншими напрямами XIX століття (романтизмом, натуралізмом); розповідає про основні віхи життя й творчості митців; розкриває особливості світогляду письменників; визначає актуальні проблеми, теми творів; встановлює сюжетно-композиційні особливості повістей і оповідання митців, специфіку художньої оповіді в них (від 1-ої, від 3-ої особи), роль образів оповідача і розповідача у тексті; аналізує прочитані тексті цілісно і в окремих фрагментах; аналізує образи персонажів як типові із визначенням засобів їх створення (портрет, психологічні деталі, інтер’єр, мова, стосунки із середовищем, з іншими персонажами та ін.); дає визначення поняття «психологізм», розкриває специфіку психологізму у прочитаних творах; інтерпретує вчинки персонажів, дає їм власну оцінку, висловлює судження щодо певних ситуацій, аргументує свою позицію прикладами, цитатами з текстів; виявляє біблійні мотиви у творчості митців (М.В. Гоголя, Ф.М. Достоєвського); встановлює художнє новаторство О. де Бальзака (у створенні «зрізів» різних шарів суспільства), М.В. Гоголя, Ф.М. Достоєвського (у розробці теми «маленької людини»); розкриває специфіку аналітичного підходу письменників до зображення дійсності (зображення людини у зв’язках із середовищем, змалювання різних верств суспільства, точність деталей і описів тощо); розповідає про зв’язки письменників із Україною, увічнення їх пам’яті в музеях і пам’ятниках, втілення образів і сюжетів їхніх книг у творах мистецтва; порівнює особливості втілення теми грошей та їх згубного впливу на людину й суспільство у творчості О. де Бальзака і М.В. Гоголя (на прикладі прочитаних творів); зіставляє образи «маленьких людей» у творах М.В. Гоголя і Ф.М. Достоєвського (Башмачкін – хлопчик), засоби їх зображення у творах письменників.
4	20	ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ Модернізм як духовний переворот у мистецтві та літературі. Взаємодія романтизму і модернізму (на ранньому етапі модернізму). Шарль Бодлер (1821-1867). «Альбатрос», «Гімн красі» (1 за вибором учителя). Ш. Бодлер – пізній романтик і зачинатель модернізму. Збірка «Квіти зла» (загальна характеристика). Основний конфлікт у вірші «Альбатрос», символіка образу Альбатроса. Розуміння краси та призначення мистецтва («Гімн красі»). Теоретичні засади і художні відкриття поезії французького символізму. Поль Верлен (1844-1896). «Поетичне мистецтво», «Осіння пісня» (1 за вибором учителя). Естетичні погляди поета у вірші «Поетичне мистецтво». Зображення пейзажів природи і душі в «Осінній пісні». Сугестивність, музичність, живописність лірики. Артюр Рембо (1854-1891). «Голосівки», «Відчуття» (1 за вибором учителя). Художнє новаторство А. Рембо. Поєднання рис імпресіонізму і символізму в сонеті «Голосівки». Образ ліричного героя. Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX століть (загальна характеристика). Генрік Ібсен (1828-1906). «Ляльковий дім». Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. «Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої). Композиція п’єси. Образна система. Підтекст. Символіка. Відкритість фіналу. Бернард Шоу (1856-1950). «Пігмаліон». Особливості світогляду Б. Шоу. Специфіка втілення античного міфу у п’єсі «Пігмаліон». Динаміка образу Елізи Дулітл. Ідеї «одухотворення» людини і життя засобами мистецтва, збереження національної культури, розвитку мови. Взаємодія модернізму і реалізму (на зрілому етапі модернізму). Михайло Опанасович Булгаков (1891-1940). «Собаче серце». Українські сторінки життя і творчості М.О. Булгакова. М.О. Булгаков і влада, трагедія митця. «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби. Конфлікт натовпу, масової свідомості та інтелекту, культури. Персонажі-«двійники» (Шариков – Швондер). *(ТЛ)* Модернізм, символізм, імпресіонізм, «нова драма», ібсенізм. *(ЛК)* Художній синтез (філософії і літератури, різних напрямів, течій, жанрів). Музей М.О. Булгакова в Україні (Київ). *(УС)* Українські перекладачі творів зарубіжної літератури кінця XIX- початку XX ст. *(ЕК)* Порівняння оригіналів і художніх перекладів творів (в окремих фрагментах і цілісно).	*Учень (учениця):* розкриває зміну світоглядних та естетичних засад літератури і мистецтва на межі XIX-XX ст.; виявляє характерні ознаки модерністських течій і явищ у художніх творах; розуміє взаємодію романтизму і модернізму (на ранньому етапі модернізму), реалізму і модернізму (на зрілому етапі модернізму); розповідає про основні віхи життя і творчості митців; визначає та ілюструє текстовими прикладами риси їх індивідуального стилю; виявляє у творах письменників провідні проблеми, теми, мотиви; характеризує художні образи (персонажі, образ автора, образ ліричного героя або героїні), виявляє в тексті художні засоби їх створення; аналізує твори різних родів і жанрів у єдності змісту та форми; встановлює зв'язок творів письменників XX ст. з розвитком історії та культури; виявляє елементи фольклору і міфу в прочитаних текстах, особливості авторської інтерпретації фольклорних і міфологічних елементів; виявляє національне і загальнолюдське у творах письменників (на рівні тем, проблем, мотивів, образів, мови тощо); висловлює власні судження щодо актуальних тем і проблем, образів і подій творів, аргументує свою думку прикладами з тексту, відповідними цитатами; вміє вести полеміку щодо творів письменників; розповідає про основні віхи життя і творчості митців; знає факти біографії і творчості письменників, пов’язані з Україною; знає українські переклади творів, зіставляє їх з оригіналами (за умови володіння іноземною мовою); здійснює пошуково-дослідницьку діяльність в галузі літератури (збирання відомостей про письменників, систематизація фактів, аналіз окремих літературних явищ, підготовка повідомлення, презентації тощо); користується літературознавчими словниками, енциклопедіями та іншими видами джерел (в тому числі Інтернет-ресурсами).
5	8	СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА ЖИТТЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА (1-2 твори за вибором учнів і вчителя) Шолом-Алейхем (1859-1916). «Тев’є-молочар» та його втілення в сучасному світовому мистецтві. Тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі XIX-XX ст. Образна система твору. Філософські проблеми. Народний гумор. Сучасні інтерпретації твору в театрі, кіно та інших видах мистецтва. Рей Дуглас Бредбері (нар. 1920). «451° за Фаренгейтом». Тривога за майбутнє суспільства в романі-антиутопії «451 за Фаренгейтом». Тема знецінення культури. Провідні мотиви твору – книги (читання), пожежі, тотального контролю, інакомислення та ін. Натовп і влада. Важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві. Гарпер Лі (нар. 1926). «Убити пересмішника». Проблема входження молоді в дорослий світ, зіткнення із жорстокістю. Моральні ідеали у творі. Ерік Вольф Сігел (1937-2010). «Історія одного кохання». Розповідь про зворушливе і трагічне кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта. Проблеми життя і смерті, любові й відданості у творі. Кіноповісті та кіноромани (1-2 твори за вибором). Сучасна зарубіжна поезія (1-2 твори за вибором). *(ТЛ)* Класична і масова література. Рецензія. Поглиблення поняття про «художність». *(ЛК)* Бібліотечні та Інтернет-ресурси, їх використання для збагачення кола читання, розвитку навичок творчої роботи з книгою. Взаємодія різних видів мистецтва (кіно і література та ін.), комп’ютерних технологій і літератури. Сучасні літературно-художні видання, Інтернет-портали творів зарубіжної літератури. Міжнародні літературні премії. *(УС)* Українські перекладачі творів зарубіжної класики і сучасної літератури. *(ЕК)* Переосмислення сюжетів, образів, мотивів світової літератури і культури у творах сучасних зарубіжних авторів.	*Учень (учениця):* знає основні відомості про життя і творчість митців; виявляє актуальні проблеми, теми в прочитаних творах, їх зв'язок із проблемами суспільства, історії, культури, існування людини, її морального вибору; виявляє ознаки різних літературних напрямів у прочитаних творах; знає характерні ознаки різних жанрів, виявляє їх у творах письменників; розкриває особливості стилю прочитаних творів в оригіналах (за умови володіння іноземною мовою) і українських перекладах; характеризує образи провідних героїв, простежує особливості їх внутрішньої зміни, відзначає відповідні художні засоби; демонструє на прикладах переглянутих кіноповістей і кінороманів (за вибором) взаємодію різних видів мистецтва в сучасний період; створює рецензію (усну або письмову) на сучасний твір літератури, кіномистецтва (кіноповісті, кінороману) або театрального мистецтва; обстоює власну точку зору, веде полеміку щодо актуальних проблем і тенденцій розвитку сучасної літератури, в тому числі в аспекті її взаємодії з іншими видами мистецтва; презентує свої улюблені твори сучасної літератури на уроці, виявляє в них риси художності; володіє навичками роботи з бібліотечними фондами, Інтернет-ресурсами з метою пошуку необхідної книги, творчого читання; знає популярні книжкові серії для молоді, сучасні літературно-художні видання, Інтернет-портали творів зарубіжної літератури; аналізує твори сучасних зарубіжних авторів у єдності змісту і форми; знає визначні міжнародні літературні премії сучасності; називає зарубіжних письменників-лауреатів міжнародних премій у галузі художньої літератури, твори митців, відзначені преміями.
6	2	ПІДСУМКИ Узагальнення і систематизація навчального матеріалу. Завершення ІІ семестру (+ 1 год. резерв)	*Учень (учениця):* визначає основні етапи літературного процесу XIX-XX ст., їх особливості, зв'язок із розвитком культури і мистецтва; розрізняє літературні напрями, течії, роди, жанрі XIX-XX ст.; встановлює жанрово-родову приналежність творів, їх жанрову і стильову своєрідність; називає представників різних літературних напрямів, течій, мистецьких тенденцій, виявляє їхній внесок у національну і світову скарбницю художніх цінностей; застосовує літературознавчі поняття в процесі аналізу та інтерпретації літературних творів; аналізує, оцінює, порівнює літературні твори і явища.
		Для вивчення напам’ять Г. Гейне. «Не знаю, що стало зо мною…» М.Ю. Лермонтов. «На дорогу йду я в самотині…» П. Верлен. «Осіння пісня» 1 твір сучасного зарубіжного поета (за вибором учня)

Блог вчителя зарубіжної літератури Фастівського академічного ліцею №2 Малицької В.О.

Навчально - методична база

для профільного навчання учнів

загальноосвітніх навчальних закладів

10 клас

11 клас

І. Рекомендації щодо планування навчального процесу та моніторингу рівня навчальних досягнень учнів

ІІ. Зміст програми

Для вивчення напам’ять