9.1

Тема. Цикл  «Кримські  сонети»  Адама  Міцкевича.  Мотив  єдності

природи  і  людини ( 2 години: 1 + 1 розвиток  мовлення)

Мета: розкрити  відбиття  вражень  Міцкевича  від  перебування  в  Криму в поезіях;  визначити  жанрові  та  композиційні  особливості  циклу «Кримські  сонети»,  мотиви  та  образи;  прочитати та проаналізувати сонети «Акерманські степи» , «Морська  тиша», «Плавба», «Буря», «Байдари», «Пілігрим», «Алушта вдень», «Алушта  вночі», «Аю-Даг»; повторити  історію  виникнення  жанру  сонета  в  європейській  літературі та  літературне  значення  поняття  цикл; розвивати  навички створення учнями  презентацій, слайд-шоу, буклетів; виховувати  любов  до української  природи, до  батьківщини, почуття  прекрасного.

Обладнання: додаток (14 слайдів): тема,епіграф,карта Криму,краєвиди  Криму, портрети  перекладачів  сонетів  Міцкевича , блок-схеми «Сонет», «Ліричний  сюжет  збірки», «Асоціативний  кущ «Ліричний  герой»; Ілюстрації «Байдари», «Пілігрим», «Аю-Даг», портрет  А.Міцкевича художника  Валентина  Ванькевича, слайд-шоу, роздат. матеріал

Тип  уроку:  заочна  мандрівка.                                       

Хід  уроку

Хто  хоче  зрозумітипоета, той  мусить  піти 

в поетову  країну.

Й.В.Гете

I.Мотивація  навчальної  діяльності.

•        Інтерактивна  вправа «Мозковий  штурм».

Продовжіть  думку:

1. Мій  улюблений  куточок  природи…(гори, Унава,море,ліс).
2. Для  мене  природа – це…(краса,відпочинок,насолода,гармонія,батьківщина).

•         Слово  вчителя.

Ми – частинка  Всесвіту, ми – складова Природи.  Ми,люди, маємо  вчитись  у  Природи  красі,гармонії.  Відчути  єднання  людини  і  природи допоможе  нам  сьогодні  на  уроці  польський  поет-романтик А. Міцкевич.  Тож  запрошую  Вас  на  заочну  екскурсію  у  світ  Природи  та  Поезії.

II. Оголошення  теми, робота  з  епіграфом. (Слайд 1,2).

   Прочитавши  епіграф, висловіть  власну  думку: «Про  яку  країну  йдеться?»

Методичний коментар:прикладом відповіді може бути наступний матеріал: А.Міцкевич захоплювався  екзотичною  південною  природою.  Але  також  можна  стверджувати,що «поетова  країна» - це поезія  народжена  душею  поета. Зрозуміємо  поезію, зрозуміємо  і велич  душі  Патріота, його  шляхетні  мрії  про  визволення  Польщі  від  царського  гніту.

III.Вивчення  нового  матеріалу.

 «Історична». Етап  підготовки  до  сприйняття  поезій.

1.Виступ учня з історичною довідкою.                     

Методичний коментар: учень-історик виконував випереджувальне  завдання( за  підручником В.М. Назарця,с.219) на тему: «Зв’язки Адама  Міцкевича  і  України» .( Подача фонових  знань)

Зупинка  «Схід  в  мініатюрі». (Слайд 3,4). Етап  сприйняття  поезій.

2.Перегляд слайдів.

3.Бесіда:

- Що  приваблювало  в  східній  природі  поета -  романтика?

- Чи співпадають ваші відчуття і настрій поета?

Словникова  робота: пояснення  географічних  назв – лампа  Акермана, Тарханкут, Байдари, Чатирдаг, Алушта, Чуфут-Кале, Балаклава, Аю-Даг. (Додаток А).

4. Слово вчителя.

Східна  природа  постає  як  могутня  волелюбна  і нескорена  стихія. Саме  романтиків   приваблювала  незвичайна, яскрава, екзотична  природа, яка  допомагала  ліричному  герою  знайти  істину,  сенс  життя.

5.Перегляд  слайд-шоу  учениці  і  виразне  читання  сонета «Акерманські  степи».

Зупинка  «Теоретична».(Слайд 5,6,7). Етап  підготовки  до  аналізу  поезій.

Методичний коментар: виступає учень-теоретик (випереджувальне  завдання. Додаток Б) «Історія виникнення жанру сонета».

 6.Виступ учня.

7. Повторення  історії  розвитку  жанру  сонета з  використанням  блок-схеми «Сонет».

Повторення  історії  розвитку  жанру  сонета з  використанням  блок-схеми «Сонет».

8.Робота  з    матеріалами «Літературознавчої  теки»: циклізація, цикл,пейзаж  та  його  функції  у творі.

Зупинка  «Пізнавальна».(Слайд 8:ліричний  сюжет  збірки  «Кримські  сонети»).

9.Пояснення вчителя.

Дійсно, вірші  об’єднані у  цикл  :

-ліричним  героєм,що  мандрує  по  Криму ( Пілігримом).Пілігрим,паломник ,що  подорожує  по  святим  місцям. Поняттям  «паломництво»  європейські  романтики  позначали мандри  ліричного  героя в  пошуках  сенсу  життя;

-основною  думкою: тугою  ліричного  героя  за  батьківщиною,ностальгією  за  Литвою;

-ліричним  сюжетом (зав’язкою,розвитком  дії(думки),кульмінацією,розв’язкою);

у  кожному  сонеті  є образи –символи,що  знаходять  розвиток  у  наступних  віршах.

Розглянемо  блок-схему «Ліричний  сюжет».

Всього у  збірці «Кримські  сонети»  - 18 віршів,які тематично  розподілені  так: тема «морської  стихії»,  тема  «історичної  пам’яті», тема  «мальовничих  краєвидів».

Тема  єднання  людини  і  природи  звучить  в  ряді  сонетів, під  час аналізу  яких   ми  маємо визначити :

• Яку  функцію  виконує  пейзаж  у  Міцкевича?
• Яку  роль у  сонетах  відіграє  образ  Мірзи?
• Яким постає  ліричний  герой?
• Основний  мотив  збірки.
• Особливості  тропів  поетичних  перекладів  сонетів,характерних  для  романтичної  поезії.

Першим  перекладачем  польського  поета  був  П.О.Вяземський. Сонети  Міцкевича  він  переклав  російською  мовою  (прозою). Змогою  доторкнутися до  «чистого  золота  поезії»  українською  мовою  ми  завдячуємо  перекладачам  (Слайд 9).

Зупинка 5. «Практична». Етап  аналізу  поезій.

«Акерманські  степи»  .

10.Бесіда:

-Якими  художніми  засобами  створюється  у  першому  катрені  пейзажний  малюнок?(Олюднення,порівняння).

-Який  ритм вірша? (Уповільнений,що передає настрій  людини,заглибленої у  свої  думи).

-Яку  функцію  виконує  пейзаж? (Подвійна  функція: 1) тло  для  роздумів героя; 2)власні  тривожні  мрії  Міцкевича, його  почуття,що  передаються  через  пейзаж).

-Розкрийте  образ  мороку,який  постає  у другому  катрені?  Чи  протиставлені  пейзажі  1-ого  та 2-ого  катренів,з  якою  метою? (Образ  мороку  символізує  самотність  героя, пошуки  сенсу  життя. Єднання  з  природою  порушують  тривожні  думки).

-Які  рядки  передають  надію  героя,його  сподівання? («шукаю  провідних  зірок», «вогні Акермана» -  «зоря», «маяк» символи  надії).

-Як і  навіщо  створюється  гіперболізований  образ  тиші  у наступних  терцетах?

(Перебільшений  образ  тиші  створюється  описом  ледь  помітних  звуків: «чує»,як  линуть  журавлі,  тріпочеться  метелик ,повзе  вуж. Образ  незвичайної  тиші  літнього  степу  мають  велике  смислове  і  художнє  значення:готують  читача  до розуміння  внутрішнього  стану  ліричного  героя і  допомагають  розкрити  основний  мотив  і  цього  сонета - прологу  і  всієї  збірки).

-В  яких  рядках  звучить  основна  думка  вірша ? Розкрийте  ідею  вірша.

(Я так напружив  слух,що  вчув би  вцій  землі

Іголос  із  Литви! – Вперед! Ніхто  не  кличе.

Сумний  тон  сонета «Акерманські  степи»  підкреслює  ностальгію ліричного  героя, самого  Міцкевича,  за  батьківщиною. Діяльність «філоматів» та  «філаретів»  була  припинена. Поет-бунтар  позбавлений  можливості  бути  активним  учасником  громадського  та  політичного  життя).

11.Читання  учнями  сонету  « Морська  тиша».

12.Самостійна  робота.

Зіставити  сонет  з  попереднім і  дослідити: «Чим  схожі  сонети  і  в  чому  відмінність  образу  тиші?»

13.Вправа  «Коло  ідей» (запис  у  зошитах):

Схожі:	Відрізняються:
1.Морська  тематика.	1.Мотив  суму  розвивається,більш  напружений.
2.Опис тиші – дієслова,що  нівелюють  рух: «вимпел  ледве  має», «грає  лагідно», «проснеться – знову  засинає», «бій  затих», «дрімають  паруси», «гойдається», «зітхнув».	2.Спокій,гармонія  у  природі  у  більшій  мірі    контрастні  почуттям  героя: О мисле!   …гідра  мовчазна.. А в супокійну  мить  все  серце  пазурами!
3.Олюднення  природи, епітети,порівняння. Образ  моря (штиль)- символічний  образ  молодої, Образ  «поліпа»- уособлення  думок  героя.	3.Міцкевич   не  дає  себе  поглинути  сумним  настроєм. Він – активний  борець,волелюбний.
4.Спокійний  ритм.	4.Поступовий  перехід  від  «штилю» до  бурі  думок».
5.Контраст  терцетів  катренам: основний  мотив - сум  за  батьківщиною.

14.Слово  вчителя.

Тема  моря  розвивається  в  сонетах  «Плавба»  та  «Буря».

Описуючи  море  в  різні  часи, поет  сам  переживає  цей  стан,ніби  зливаючись  з  ним.  Відповідно  до  ліричного  сюжету  циклу  сонет  «Плавба» - це  розвиток  дії,  а  кульмінаційний  момент  передає  сонет « Буря».

15.Читання  та  аналіз  сонетів  «Плавба»  та  «Буря».  ( Слайди  10,11,12).

- Які  почуття  виникають  у  вас  при  перегляді  картин  мариніста   Айвазовського?

- Назвіть  у  поезії  «Плавба»  дієслова  та  іменники, що  асоціюються  з  дією.

- Навіщо  поет  використовує  таку  велику  кількість  дієслів?

(Саме  вони  створюють  враження  невпинного  руху, напруження).

- Як  співвідносяться морська  стихія (шторм) із  образом  ліричного  героя?

(Море  символізує  свободу,яка  співзвучна  волелюбним  поривам  та  прагненням героя).

-Як  принцип  психологічного  паралелізму  останніх двох  строф  допомагають  схарактеризувати  ліричного  героя  та  розкрити  основну  думку  вірша?

(Створено  образ  поета і корабля,які  під  час  плавби – єдине  ціле. Цей  образ  символізує  палку  натуру Пілігрима,  почуття  радості  битви ).

-Яку  функцію  виконує  пейзаж?

(У  даному  сонеті  панує  єдність  героя  з  природою).

-Якими  є  стосунки  людини  і  природи у  сонеті  «Буря»?

(Гармонія відсутня. Буря  руйнує  все  на  своєму  шляху, несе   смерть).

-Які  образи  символізують  смерть?

(Метафори  «згасає  сонця  диск», «ступив  жорстокий  геній  смерті», порівняння «як  воїн  серед  руїн»).

-Назвіть  зорові  та  слухові  образи,що  створюють  картину  катастрофи?

-Як  буря  на  морі  характеризує  ліричного  героя  А. Міцкевича?

(Ліричний  герой -  «чужениця»  на  кораблі.  Це  «байронічний»  герой,  що  протиставляє  себе  натовпу.  Самотній  пілігрим  під  час  бурі лише  розмірковує:

Гадає:  щастя  той,  у  світі  міг  найти,

Хто  друзів  має  ще,щоб  гибелі  втекти.

Буря – символ  очищення,змін,  свободи. Тому  цей  сонет  є  кульмінаційним).

Зупинка  «Здобутки». Етап  підсумків.

•             Яким постає  ліричний  герой  у  сонетах  Міцкевича?

1.Робота  в  парах.(Слайд  13 а,б). Створення  асоціативного  куща «Ліричний  герой  збірки  «Кримські  сонети»).

•          «Розвиток  сонету  в  європейській  літературі»

 

2.Бесіда:

- Який  основний  мотив  збірки  «Кримські  сонети»?

- (Одночасно  виступає  як  тло  і  розкриває  внутрішній  світ  ліричного  героя,образи  природи  символічні  і  допомагають  розкрити  основний  мотив  циклу,світосприйняття  двох  культур –західної (образ  Пілігрима)  та  східної  образ    учителя – Мірзи).

3.Слово  вчителя.

Мірза,втілюючи  «східну  мудрість»,намагається  переконати  Пілігрима,що  Природа  вічна,а  все  земне  швидкоплинне.  Та  ліричний  герой  романтиків -  це особистість,тому  Пілігрим  покірно  вбирає  східну  мудрість,але  не  хоче  прислухатись  до  порад  та  повчань  Мірзи, адже він – бунтар.

Образи  природи, Мірзи  та  Пілігрима  будуть  супроводжувати  нас  на  наступному  уроці.  Ми  торкнемося  теми  мальовничих  краєвидів .  На  нас

чекає  зупинка 7- «Творча», пов’язана  з  виконанням  наступного  домашнього  завдання.

IV. Домашнє  завдання (Слайд 14).

Додаток  А. «Географія  Криму».

Лампа  Акермана – маяк  поблизу  Акермана, порту  на  березі  Дністровського  лиману.

Тарханкут – виступ  на  заході  Кримського  півострова.

Байдари – долина,якою  в’їжджають  на  Південний  берег  Криму.

Алушта – місто  Криму,в  яке  ніколи  не  доходять  північні  вітри.

Чатирдаг -  гора.

Чуфут-Кале – містечко  на  високій  скелі, будинки  якого  майже  з’єднуються  з  ребрами  скелі,нагадуючи  ластів’ячі  гнізда.

Аюдаг – «Ведмідь-гора»  недалеко  від  Гурзуфа.

Балаклава – затока.

«Розвиток  сонету  в  європейській  літературі»