Тема. Цикл «Кримські сонети» Адама Міцкевича. Мотив єдності
природи і людини ( 2 година)
Мета: розкрити відбиття вражень Міцкевича від перебування в Криму в
поезіях;
поезіях;
прочитати сонети «Байдари», «Пілігрим», «Алушта вдень», «Алушта вночі», «Аю-Даг»; продовжити розвивати навички виразного читання поезій;
розвивати навички по створенню презентацій, слайд-шоу, буклетів; виховувати любов до української природи, до батьківщини, почуття прекрасного.
Обладнання: відеоролик Антона Старикова «Крим в цифровому живописі»,
роздатковий матеріал «Критерії оцінювання презентацій», буклети з «Критеріями оцінювання виразного читання», слайд-шоу та медіатвори учнів.
Тип уроку: розвиток мовлення.
Хід уроку
Епіграф: Усяке спілкування з природою
освітлює людину…
М.Реріх,російський художник,
мислитель
I. Повідомлення та запис теми уроку. Робота з епіграфом.
1.Слово учителя.
Природа Криму у сонетах Міцкевича не тільки є фоном,вона символізує гармонійне поєднання внутрішнього світу почуттів й переживань героя з оточенням.
Реріх стверджував,що спілкування з природою освітлює людину…
Бажаю вам саме таких відчуттів під час віртуальної екскурсії.
2.Віртуальна екскурсія (релаксація): перегляд відеоролика.
II. Виразне читання сонетів та їх аналіз учнями (випереджальне завдання).
ü Виразне читання відповідно до пам’ятки,зафіксованої у буклеті.
Пам’ятка. (Додаток А – буклет).
· Представлення автора поезії.
· Якості виразного читання:чітка дикція,орфоепічна грамотність,емоційність,інтонаційне забарвлення,щирість переживань.
· Звернення до аудиторії.
· Природність пози,міміки,жестів.
Аналіз поезії за запитаннями:
- Яку картину змальовує у сонеті А. Міцкевич? розкрити
- За допомогою яких тропів створює пейзаж?
- Схарактеризуйте провідні образи.
- Яким є провідний мотив поезії?
- Як образи природи допомагають розкрити внутрішній стан ліричного героя?
Сонет «Байдари».
1.Виразне читання (мелодекламація: Міцкевич любив читати під звуки сільської сопілки).
2.Оцінювання за критеріями.
3.Аналіз поезії учнем.
Орієнтовна відповідь:
Долина Байдари змальована як казковий шлях. Вершник порівнює себе з птахом,символом волі.
Природа пролітає,неначе кадри фільму: ліси,яри,шпилі гір. Природа утихомирена у своїй красі. Здається, що ось вона -єдність людини і природи. Та ліричний герой має зовсім інший настрій – тривожний:
Все спить – лиш я не сплю. Вода мене студена
В обійми прийняла….
Думки ліричного героя такі ж неспокійні,неначе море: «…мисль моя,як човен без причала…»
Це думки про Литву,про боротьбу з російським царизмом. Герой – бунтар («сп’яніння прагну я…».
Пейзаж екзотичний,морська стихія («І хвиля над чолом розбилась,клекотить…», «чорний вал шумить») символізує волелюбні думки Пілігрима.
Поет використовує персоніфікацію, антитезу. Мотив туги за батьківщиною – основний,він поєднує сонет «Байдари» з іншими поезіями в цикл.
Сонет «Пілігрим».
1. Виразне читання.
2. Оцінювання за критеріями.
3. Аналіз поезії учнем.
Орієнтовна відповідь:
Саме у цьому сонеті найповніше розкривається образ ліричного героя,котрий мандрує Кримом ,милуючись його краєвидами . Образ героя розкривається за допомогою риторичних запитань,окличних речень. Та головний прийом – це
контраст (особливість композиції) між розкішною природою («країною розкоші», «казкових див», «Байдари з гучними солов’ями») та ностальгією за батьківщиною («Чому у дальній край так хочеться мені…», «О Литво! Шум лісів,породжений тобою,миліший…»). Герой не забуває свій край ні на хвилину. Отже, природа викликає у його свідомості сумні думки. Сам герой позначений рисами волелюбності, патріотизму (образ коханки у далекім краю з реалістичного - Марія Верещак – переростає у символічний – образ батьківщини).
III. Захист слайд-шоу , медіатворів - есе.
Сонет «Алушта вдень».(Слайд-шоу).
Орієнтовна відповідь:
Морська тематика звучить і в сонеті «Алушта вдень». Опис природи будується на антитезі: чарівність Алушти – морська стихія; спокій,гармонія – «гранітна скеля», «розгнівана вода » з «тигровими зіницями» нуртує; «бурі – вісниці» для землі – «лагідні хвилі з човнами та лебедями». Образи-символи,персоніфікація,психологічний паралелізм розкривають стан душі,яка то «нуртує»,то «розгнівана»,то несеться знову до рідних обріїв. Свої асоціації після прочитання цієї поезії я відтворила в слайд – шоу.
2. Перегляд слайд – шоу.
3. Оцінювання учнями роботи за критеріями.
(Роздадтковий матеріал. Додаток Б).
Сонет «Алушта вночі». (Слайд-шоу).
Орієнтовна відповідь:
Вид Алушти вночі – це ще один пейзажний малюнок: метафоричний образ сонця-світильника, «дрімотна ніч», «потоки шепочуть», «музика квітів». Відчутна єдність мандрівника та природи («поцілунками зчаровує»). Тишу східної ночі сколихує лиш «світлий метеор». Немов метеор і думки поета: вони тривожать його, «будять знов жадобу вогняну».
2.Перегляд слайд – шоу.
3. Оцінювання учнями роботи за критеріями.
Сонет «Чатирдаг».
1.Обговорення медіатвору.(Додаток В/а ).
1.Слово вчителя.
Сонет «Аюдаг» завершує цикл. У ньому ототожнюється ліричний герой з автором. Ліричний сюжет завершується своєрідною розв’язкою – підсумком:
сенс життя поета – це служіння батьківщині «лірою» :
Та ліру ти підняв -- і в серці супокій.
2.Перегляд презентації (твір за сонетом.Додаток В/б).
3. Оцінювання.
IV. Підсумок уроку.
Мікрофон за питанням: « Чи погоджуєтесь ви з думкою, що «Кримські сонети» - це «чисте золото поезії»?
V. Домашнє завдання.
1. Опрацювати матеріал статті підручника на с.224 - 230.
Творче завдання за вибором:
2.Надрукувати публікацію, пов’язану з творчістю А. Міцкевича?
3.Дати письмову відповідь на запитання: «Чи актуальні сонети Міцкевича в наш час?»
4.Скласти сенкан про сонети Міцкевича.
Немає коментарів:
Дописати коментар